МАРIÏ
Володимир Сосюра ()
1931р.
Якби помножити любов усiх людей,
ту, що була, що є й що потiм буде,
то буде нiч. Моя ж любов -- як день,
не знають ще чуття такого люди.
Якби зiбрати з неба всi зiрки
i всi сонця з усiх небес на свiтi,--
моя любов горiтиме яркiш
за всi сонця, на тисячi столiттiв.
Якби зiрвать квiтки з усiх планет,
що вiтер ïх пiд зорями колише,--
моя любов пахтiтиме мiцнiше
над квiти всi, крiзь рокiв вiчний лет.
Якби зiбрать красунь усiх вiкiв,
повз мене хай iдуть вони без краю,--
Марiï я на них не промiняю,
нi однiй з них не вклониться мiй спiв.
Хай очi ïх зiллються в зiр один,
i в серце зiр цей буде хай свiтити,--
зачарувать мене не зможе вiн -
твоïх очей йому не замiнити.
З яких зiрок злетiла ти сюди,
така ясна, що спiв про тебе лине?
Свiти ж менi, свiти менi завжди,
над зорi всi, зоря моя єдина!
