Iз огневого джерела
Володимир Свiдзинський ()
Iз огневого джерела,
Розкритого в небеснiм полi,
Ви пили, древа лiсовi,
I довго потiм у неволi
Томились променi живi.
Але палаючим ключем
Я розiмкнув темницю ïх,
I от давно погаслим днем
Позолотився мертвий снiг.
Так ти на мене вiєш чаром
I радiстю тiï весни,
Коли мов сонячним пожаром
Юнацькi обнялися сни,
I вихор буйно-золотий
Промчався по душi моïй,
I в тiй тривозi чарiвнiй
Запломенився свiтач твiй.
