У рiднiй моïй сторонi

Категории

1.   1 Володимир Свiдзинський

1939р.

Оригинал

У рiднiй моïй сторонi
Не маю я рiдного дому,
Нi саду – щоб дiяти те,
Що миле й вiдрадне менi.
Зiбрав би я в гарну сiм'ю.
Дерева,
i квiти, i скелi,
I плем'я, чий голос – пiснi,
Любило б оселю мою.
Я слухав би джеркiт струмка,
Я б мiг зупинити в долинi
Потiк i розводити риб
У круглiй водоймi ставка.
Скiнчивши спокiйнi труди,
Я йшов би спочити на берег,
I верби вiтали б мене –
Задуманi сестри води.
Живу я в чужому дому
На бiднiм веретищi мiста;
Лиш насип я бачу з вiкна
Та обрiй у вiчнiм диму.
Два древа стоять у дворi,
Два друга самотнiх, два в'язнi;
Немає пiд ними трави,
Не видно ïм блиску зорi!
Лиш вiтер крилом громовим
Над ними ударить порою,
Пробудить то шум у гiллi,
То мрiю у серцi моïм.