ХТО Ж ЦЕ ТАК IЗ ТЕБЕ НАСМIЯТЬСЯ СМIВ?
Категории
1918р.
Оригинал
Хто ж це так iз тебе насмiяться смiв?Хто у твоє серце нiж загородив?
Виростали дiти в хатi, як в гаю,
Без ясного сонця в рiдному краю.
Накипiла злоба, сповнились серця —
Гей, курки спустили в матiр i отця!
Хто ж це так iз тебе насмiяться смiв?
Хто у твоє серце нiж загородив?
Засiвали поле потом i слiзьми.
Не родило жито — що хоч, те й вiзьми.
Тож сокири брали, щоб в кровi погрiть,
I йшли брат на брата однiмать, дiлить...
Хто ж тобi зготовив цей кривавий час?
Хто ж так люто кинув па поталу нас?
I сказали людям: ми вас поведем!
Рушимо з ножами у наш край-едем.
I взялися кров'ю поле i гаï,
Бо рубались, бились рiднiï, своï.
Хто ж тобi зготовив цей кривавий час?
Хто ж так люто кинув на поталу нас?
I сказали люде; годi нас дурить!
Будем ще й на волi у кайданах гнить:
Ждали ми героя, а став свинопас,—
Хто ж так люто кинув на поталу нас?
