ЯК ЗАКОМАРИК УПIЙМАВ СТРАХОВИЩЕ
Микола ТрублаÏНi ()
Водолази
Четверо артистiв приïхали до водолазiв i показали ïм виставу.
Водолазам вистава дуже сподобалася, i за це вони влаштували артистам пiдводну прогулянку. Артисти Завждишукай, Усезагуби, Закомашка, Закомарик, вiслюк, вовк, заєць, гусак, мишка, жабка i горобчик одягли водолазнi костюми i спустилися на дно моря.
Закомариковi хотiлося наловити риби, i вiн захопив з собою сiть.
Вiслюк та вовк допомагали йому нести ïï.
Усi йшли дуже весело, лише Усезагуби стогнала.
— Чого ти стогнеш? — спитав Завждишукай.
— Я загубила...
— Що ти загубила?
— Свою силу... Завждишукай зiтхнув i сказав:
— Зараз я ïï пошукаю. Може, десь знайдемо.
Страховище
На днi моря було красиво. Пiд ногами лежав дрiбний пiсок. Нiби в туманi виднiлися навколо дивнi рослини. Мiж рослинами пропливали рибки. В одному мiсцi здiймалася скеля, а навколо неï лежало багато камiння. Артисти пiдiйшли ближче до тiєï скелi i помiтили мiж камiнням дивне страховище. То була страшна потвора з круглою головою, великими очима i численними довгими руками-ногами. То був величезний восьминiг.
Закомашка необережно наблизилася до страховища, i воно охопило ÏÏ однiєю рукою. Завждишукай кинувся рятувати дiвчинку. Восьминiг розсердився, i колiр його став мiнитися. Спочатку страховище зробилося темно-брунатним, потiм почервонiло i, нарештi, зблiдло — пожовкло.
Воно випустило Закомашку i зразу кiлькома руками схопило артиста.
Що знайшла Усезагуби
— Вперед! — махнув рукою Закомарик вiслюковi та вовковi.
Смiливi звiрi разом iз хлопчиком накинули на страховище сiть. Восьминiг вiдчув небезпеку i випустив з себе струмiнь чорноï рiдини.
Враз та рiдина розiйшлась у водi i закрила хижака. Проте вiдважнi рибалки здогадалися, що восьминiг у них у сiтi, i потягли сiть за собою. Але страховище мiцно трималося своïми руками-ногами за скелю, i вони не могли його вiдiрвати. В цей час Закомарик зашпортнувся за водолаза, що лежав на днi. Хлопчик нахилився i впiзнав Усезагуби. Закомарик прив'язав ïй до пояса сiть i гукнув на вухо:
Тiкайте! Страховище доганяє
. Артистка злякалася, схопилась на ноги, рвонула вперед i одiрвала восьминога вiд скелi. Усезагуби знайшла свою силу.
Чоботи i ноги
Нашi водолази сплили на поверхню моря, де ïх ждав маленький пароплав. На палубу витягли сiть з восьминогом. В ротi у нього стирчали халяви великих водолазних чобiт. Це були чоботи, що в них Завждишукай спустився пiд воду. Де ж дiвся артист?
— Завжди вiн шукав, а тепер ми будемо його шукати, — сказав Закомарик.
— Ай, ай, ай! — закричала Усезагуби, дивлячись на море. — Восьминiг з'ïв Завждишукая i залишив лише його ноги.
Справдi, всi побачили, що з моря стирчать двi ноги. Скоренько спустили човни i витягли за ноги з води артиста. Вiн був цiлий, живий i здоровий.
— Що було з вами? — спитали його.
— Коли страховище схопило мене за ноги, я залишив йому чоботи, а сам вислизнув. Але без чобiт ноги стали легшi, нiж голова, i я сплив догори ногами, — вiдповiв артист.
Зоологiчний сад
Восьминога поклали у велику бочку, i Закомарик одвiз його в зоологiчний сад. Там здивувались страшному звiровi.
— Такого у нас ще нiколи не було.
А коли довiдалися, що це страховище впiймав Закомарик, то вирiшили зробити його директором зоологiчного саду.
Закомарик погодився. Вiн залишив з собою своïх звiрiв. Потiм запросив до себе Завждишукая, Усезагуби та Закомашку i влаштував для них у саду театр. Щодня Закомарик розповiдав про своï пригоди.
Так закiнчилися мандри Закомарика.
