IЗ ЗБIРКИ КАЗОК ПIД ДУБОМ ЗЕЛЕНИМ ВОВК I КОЗЛЯТА

Категории

1.   1 Наталя Забiла

Оригинал

До козиноï до хати
З лiсу стежечка веде.
В хатi маму ждуть козлята,
А коза iз лiсу йде.
Ясне сонечко заходить,
В небi мiсяць блискотить.
До ворiт коза пiдходить,
У ворота стукотить:
— Вiдчинiться, вiдiмкнiться!
Ваша матiнка прийшла,
Ваша матiнка iз лiсу
Молочка вам принесла!
Вiдчиняють ïй козлята,
З ними вiрний пес Рябко.
I заходять всi до хати
Пити свiже молоко.
Якось сiрий вовк пiдслухав,
Що коза пiшла у лiс,
До ворiт прибiг щодуху,
Пiд ворота сунув нiс.
Зараз, — думає, — козляток
Проковтну одним ковтком!
I почав вiн промовляти
Нiжним-нiжним голоском:
— Вiдчиняйте, козенята,
Я несу вам молока!
— Чуєм, чуєм, це не мати —
В неï пiсня не така!
Тут один цапок смiливий
Нишком глянув через плiт,
Бачить — вовк страшний, жахливий
Причаïвсь бiля ворiт.
Сiрий вовк цапка не бачить,
Витягає гострий нiж
I гукає нетерпляче:
— Вiдчиняйте-но скорiш!
А козлята: — Ми не проти! —
Не злякались хижака!
Вiдiмкнули враз ворота
Та як випустять Рябка!
Вовк, побачивши собаку,
Пiдiбгав лякливо хвiст,
Вiдстрибнув — та з переляку
Як бебехнеться пiд мiст!
Саме йде тут з лiсу мати,
Молока малим несе.
А назустрiч ïй козлята
Та й розказують про все.
Почала коза радiти:
— Ну й Рябко наш молодець!
Ну й розумнi в мене дiти! —
Тут i казочцi кiнець.