Наслiдування
НАСЛIДУВАННЯ вид рецепцiï: засвоєння засобiв худож.дослiдження свiту, лiт. технiки, окр. прийомiв або цiлого жанрово-стил.
комплексу. Автор-реципiєнт переважно наголошує на близькостi
свого тв. до наслiдуваноï моделi, зокрема, засобами авторського
пiдкреслення (заголовок та iн.). Такою моделлю може бути окр. тв., увесь
твор. набуток письменника, жанррова система, цiла нац. фольклор, чи лiт.
традицiя. Щодо ступеня твор. осмислення й перетворення першоджерела
розрiзняють: 1) учнiвське Н. етап, який проходять чи не всi письменники-
початкiвцi, аж до генiïв включно (напр., поезiï О.Пушкiна-
лiцеïста); 2) Н.-мода; 3) Н.-засвоєння; 4) Н,- створення за
чужою моделлю оригiнальних мист. цiнностей. Вiдмiнностями мiж Н. рiзних
ступенiв оригiнальностi пояснюється подвiйне ставлення до Н. вже з
1-оï пол. XIX ст. Так, В.Бєлiнський твердив: Наслiдувати
означає жити чужим розумом, чужими думками, чужим талантом.
Протилежна думка Пушкiна, шо Н. не стидке викрадення ознака розумового
убозтва, але вдячна надiя на своï власнi сили вiдкрити новi свiти,
прямуючи слiдами генiя». Очевидно, шо Бєлiнський мав певну
рацiю лише шодо двох перших ступенiв
H. У подiбних випадках i тепер слово Н. може вживатися як негативна
оцiнка явиша, близького до епiгонства. Н. переважно має мiсце
в тв. того ж чи спорiдненого жанру. Звертаючись до вже
розроблюваноï в фольклорi чи л-рi тематики, письменники
використовують випробуванi у вiдповiдному жанрi худож. засоби. Так,
поль. поети-романтики украïнськоï школи в польськiй л-рi
наслiдували поетику та стилiстику укр. нар. дум i пiсень у
своïх лiт. думах, думках i поемах.
I.Манжура в соц. вiршi Нечесна наслiдував «Убогую и нарядную
М.Некрасова. Часто спiткаємо Н. при розробках традицiйних
сюжетiв. Доконечним є Н., коли письменник продовжує тв.
iн. автора (оповiдання про Ш.Холмса сина Артура Конан Дойля Адрiана).
Зустрiчається й протилежне: описуються подiï, якi
передують сюжету наслiдуваного зразка.- пригодницька повiсть амер.
письменника А.Д.Х.Смiта Золото з Порто Белло (1924) своєрiдна
передiсторiя Острова скарбiв (1833) Р.Л.Стiвенсона. Н. можливе й у
iн. жанрi, якщо нов. тв. тематично наближений до першоджерела.
Засвоєння не лише тематики та сюжетних мотивiв, але й системи
худож. засобiв укр. фольклору спричинило постання вiдсутнього в iн.
л-рах, специфiчного для укр. та рос. л-р оповiдного жанр. рiзновиду,
репрезентованого повiстями М.Гоголя, О.Сомова, Г.Квiтки-Основ'яненка,
П.Кулiша, О.Стороженка, В.Короленка. У сукупностi вони являють мист.
вiдображення укр. най. характеру в його iсторiï, сучасностi,
фольклорi, зумовленостi природою. Як жанр. Н. слiд розглядати той
випадок, коли засвоюються заг. мист. засади, а вiдтак тематичнi,
композицiйнi, етил, ознаки, шо в системнiй цiлокупностi складають
певний жанр, або жанр, рiзновид. Так, на думку О.I.Бiлецького, малi
трагедiï Пушкiна, де гол. увагу спрямовано на показ iдейно-
психол. зiткнень дiйових осiб у кризовi моменти життя та смертi, було
взято за взiрець Лесею Украïнкою драматургом. Особливим
рiзновидом Н. є засвоєння вiрш, технiки. В поезiï
герм, i словян, краïн 20-30 рр. XIX ст. яскраво виступає
прагнення до оволодiння складними вiрш, строфами, ром. (iтало-франц.:
октава, териииа, сонет, вiнок сонетiв) i бл-сх. (газель та iн). Цi
форми використовували романтики, але ïх засвоïли також
реалiсти. Рiзновидами Н. є також стилiзацiя, мiстифiкацiя,
пастiш i Н.-заперечення: бурлеск, травестiя, пародiя. Н. може
вiдiгравати дуже важливу ролю в розвитковi нац. л-ри, розширюючи
ïï естет, можливостi. Показовим прикладом е звернення до
iнословян. фольклору чес. поетiв-будителiв. В.Ганка та Й.Лiнда в
«Краледворському рукописi i ‘Судi Любушi наслiдували рос.
i серб. епiч. пiснi. Крiм того, Ганка використовував рос. пiсеннiй
фольклор, елементи для колористичного оформлення пасторально-
шляхетських поезiй. Ф.Челаковський у зб. Вiдгомiн рус. пiсень
наслiдував дух i стиль рос. i укр. пiснi: билинноï, iст.,
солдатськоï, розбiйницькоï, любовноï, весiльноï,
побутовоï, жартiвливоï. Вiдгомiн руських пiсень
посiдає в iсторiï чес. поезiï виключне мiсце: це був
перший значний зб. лiрики в нов. чес. л-рi. За зразком цього зб.
Челаковський складає другий Вiдгомiн чеських пiсень,започатковуючи мiцну традицiю нац. поезiï. Н. Ганки Лiнди та
Челаковського стимулювали становлення нов. чес. л-ри. Анатолiй Волков
