СХIДНЕ НАРIЧЧЯ

ПIВДЕННО-СХIДНЕ НАРIЧЧЯ — одне iз трьох нарiч
украïнськоï мови. Пiвденно-схiднi говори поширенi на
територiï пiвденних районiв Киïвськоï, Сумськоï
областей, на всiй територiï Харкiвськоï, Луганськоï,
Донецькоï, Полтавськоï, Днiпропетровськоï,
Запорiзькоï, Херсонськоï, Черкаськоï,
Кiровоградськоï, Миколаïвськоï, Одеськоï областей, у
Криму, а також у сумiжних районах Курськоï,
Бєлгородськоï, Воронезькоï, Ростовськоï областей
Росiï й у Краснодарському краï га як переселенськi говiрки у
Сибiру, в Казахстанi. Пiвденно-схiдне нарiччя складають
середньонадднiпрянський, слобожанський i степовий говори. Найважливiшими
ознаками пiвденно-схiдних говорiв є розрiзнення твердого i мякого
[р], напр.: зорi а, рг&iсiггi (але у степових говiрках кiнцевий [р']
— пом'якшений: царi, iiiкар/): послiдовне зберiгання дзвiнкостi
приголосних перед глухими у серединi слова та у кiнцi слiв, напр.: дуб,
кнтка замiна фонеми [ф] на [хв] або [х]: каста, вартух рiзноманiтнi
вияви чергування зубних iз ясенними, напр.: IД] — [дж], [д]
— [ж], [д] — [д']: ходити — ходжу , хожу i ходу ;
носити ношу i носi у, паралельнi форми iнфiнiтива на -ти i -ть: писати -
33
писать, вживання паралельних форм у лексицi: ягода — вишня, вiдро-
цеберка та iн.