Послiдовнiсть орфографiчного розбору слова

1. Подати слбво в орфографiчному записi i
2. Визначити' орфограми для аналiзу, пiдкреслити ïх (для зручностi
орфограми на рiзнi правила краще пiдкреслювати неоднаково).
3. Встановити тип та рiзновид орфограми (сформулювати ïï
назву).
4. ГIри потребi вказати морфему, у якiй мiститься орфограма.
5. За допомогою орфографiчного правила пояснити конкретну орфограм/-
з. Визначити й охарактеризувати принцип правопису аналiзованоï
орфограми.
6. Дiбрати слова з аналогiчною орфограмою.
Примiтка 1. Якщо орфограм у словi;двi чи бiльше, то краще пояснення
кожноï позначати буквами алфавiту. Арабськими цифрами позначаються
слова з орфограмами пiд час орфографiчного аналiзу речення
або тексту.
Примiтка 2. Пiд час стислого орфографiчного розбору слова чи
орфографiчного аналiзу речення (тексту) використовують пiдпункти: 1, 2,
5. До того ж у процесi орфографiчного аналiзу речення або тексту враховуються правила милозвучностi.
Зразок:
Перехресний — а) буквена орфограма; букви е в префiксi пере-;
префiкс
пере- в украïнськiй мовi завжди пишеться з двома лiтерами е;
написання двох лiтер е здiйснюється за морфологiчним принципом, бо
вимовляються два звуки [є¹¹] в ненаголошенiй
позицiï; перемiщений, переiиитий, переодягнений, перекладений,
перебудований; б) буквена орфограма; спрощення в групi приголосних
[стн]; у групi [стн] середнiй проривний звук [т] випадає
(спрощується) у вимовi, цей прикметник утворений вiд iменника
перехрестя; написання -сн- здiйснюється за фонетичним принципом,
тому що явище спрощення вiдбувається у вимовi й фiксується
орфографiчно; злiсний, обласний, пристрасний, доблесний, ненависний.