Украïна в огнi - неприхована правда про вiйну

Олександр Довженко в своєму "Щоденнику" записав: "Менi важко од свiдомостi, що "Украïна в огнi" - це правда. Прикрита i замкнена моя правда про народ i його лихо". I сама назва твору "Украïна в огнi" готує читача зустрiтися з трагедiєю народу, печаллю, сумом i смертю.
Не можна спокiйно читати Довженкiв опис: "Високе полум'я гуло у саме небо, трiщало, вибухало глухими вибухами, i тодi великi солом'янi пласти огню, немов душi украïнських розгнiваних матерiв, лiтали в темному димному небi i згасали далеко в пустотi небес... Горiло все... Усе гинуло..." I таких жахливих картин пожеж у кiноповiстi багато, за ïх допомогою автор хоче показати страждання своєï краïни, муку ïï синiв i дочок, трагедiю держави. "Свiте мiй убогий! Де на тобi пролилося стiльки кровi, як у нас на Украïнi? Де стiльки передсмертних крикiв, слiз, вiдчаю? Горе розлилося по недобитих вокзалах", - читаємо у кiноповiстi i бачимо сплюндровану землю, безутiшних матерiв та вдiв, вiдчуваємо ïхнє горе.
"Украïна в огнi" не сподобалась Сталiну, бо в нiй - розповiдь про вiйну, яка болем озивалася в серцi кожного, бо не спiвав О. Довженко слави "батьковi народiв", бо гiркими сльозами плакав над долею украïнського народу. Жiночi образи твору символiзують долю Украïни, розтерзаноï фашистами. А доля родини Лаврiна Запорожця - це доля всього украïнського народу, мужнього, нескореного i героïчного, адже навiть ворог високо цiнує мужнiсть цього народу.
О. Довженко, як безпосереднiй свiдок i учасник фронтового життя, усвiдомлюючи руйнiвну суть вiйни i маючи генiальну здатнiсть оцiнювати реальну дiйснiсть у нерозривнiй єдностi минулого з майбутнiм, засуджує вiйну i уславлює народ-переможець, схиляється перед його мужнiстю i героïзмом. Кожним рядком кiноповiстi вiн показує безглуздiсть вiйни та ïï жахливi наслiдки. Читаючи твiр, переосмислюєш мудрi слова митця: "Багато благородноï працi, багато ласки, добра i доброï згоди треба збагнути, знайти i принести в життя, щоб загоïти якось душевнi калiцтва i рани людськi".