ЇМиiiа Мазайло
- Миколи Кулiша.
Один iз кращих творiв Миколи Кулiша ЇМина Мазайло
- висвiтлює проблеми русифiкацiï Украïни, яку у 20-х роках бiльшовицькi iдеологи намагалися прикрити так званою украïнiзацiєю. Украïнiзацiя Їзверху
- не означала серйозних намiрiв щодо вiдновлення повноправного функцiонування украïнськоï мови та формування нацiональноï свiдомостi. За роки тотальноï русифiкацiï пересiчний украïнець-мiщанин загубив почуття приналежностi до своєï нацiï, потребу користуватися рiдною мовою. Типовим представником такого мiщанина-безбатченка у комедiï М. Кулiша є Мина Мазайло. Як тягар i сором герой носить власне прiзвище. Вiн байдужий до свого родоводу i до походження прiзвища - Мазайло. Для Мини воно звучить занадто по-украïнськи, i в цьому полягає почуття меншовартостi, Саме тому герой комедiï вирiшує змiнити прiзвище. Вiн також шукає вчительку, яка навчила б його правильно говорити Їпо-руському
Ї. У той же час, коли Мина задумується над кращим варiантом свого майбутнього прiзвища (Сiренєв, Розов, Тюльпанов, Алмазов, Мазєзiн), син його, Мокiй, хоче вiдтворити повну форму родового прiзвища Мазайло-Квач. Навколо цього i зав'язується сiмейний конфлiкт комедiï.
Усе життя Мазайло вiдчував утиски i погорду у зв'язку зi своïм прiзвищем:
- Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регiт взяли. Мазайло! Жодна гiмназистка не хотiла гуляти - Мазайло! За репетитора не брали - Мазайло! На службу не приймали - Мазайло! Од кохання вiдмовлялися - Мазайло!..
У наскрiзь саркастичнiй тирадi нарiкань героя, на жаль, закладена гiрка правда довготривалоï зневаги до всього украïнського, нацiонального. Тому украïнiзацiю 20-х рокiв Мина Мазайло й розцiнює по-своєму: ЇЦе спосiб робити з мене провiнцiала, другосортного службовця i не давати менi ходу на вищi посади
Ї. Усвiдомлення такого повороту украïнiзацiï (iншого вiн i не припускає) спонукає Мину вперто брати уроки у Бароновоï-Козино та неодмiнно мiняти прiзвище. Справа дiйшла до того, що все украïнське сприймається ним не тiльки як чуже, але як i вороже:
- IЦе як я пiдходив до загсу - думалось: а що, як там сидить не службовець, а украïнець? Почує, що мiняю, так би мовити, його украïнське - i заноровиться. На зло тобi заноровиться.
У такому ходi думок вiдчувається серйозна трагедiя народу, для якого перекинчики i вiдступники - не поодиноке явище. Зневажливо ставиться до всього украïнського, у тому числi до свого прiзвища, дружина Мазайла - Килина та його дочка Рина. Мiщаночка Уля ховається за прiзвищем Розсохина (хоч справжнє прiзвище Розсоха). Та перевершує всiх у своïй ненавистi до всього украïнського тьотя Мотя з Курська. Побачивши на вокзалi напис украïнською мовою ЇХаркiв
Ї, вона з розпачем i обуренням запитує: ЇНавiщо ви нам iспортiлi город?
- На проблеми тогочасноï украïнiзацiï тьотя Мотя дивиться як на явище тимчасове.
Пiд знаком Їукрмови
- розвивається сюжетна лiнiя Мокiя i Улi. На думку Мокiя, Улi необхiдно вивчити рiдну мову вже тому, що у неï i прiзвище, i зовнiшнiсть (тут беруться ним до уваги Їочi, рот, стан
Ї) - все украïнське. I наполегливий хлопець домагається цього. Використавши засiб паралельноï дiï, М. Кулiш показує розучування Миною ЇСiнокос
- з учителькою Їправильних проiзношенiй
- й украïнського ЇПiд горою над криницею
- Мокiєм та Улею, чим посилює ефект комедiйностi. Отже, Уля не виконала прохання Рипи: закохати в себе Мокiя i сприяти тому, щоб вiн зрiкся своєï
ЇукрмовиЇ. Вплив виявився зворотнiм. Ставлення автора комедiï до образу Мокiя не є однозначним; з одного боку, М. Кулiш iронiзує над його захопленням полiтикою украïнiзацiï, а з iншого - драматург значною мiрою втiлює у ньому своє розумiння важливостi мовних проблем. Адже не може не приваблювати турбота Мокiя про кожне слово, Їщоб не пропало
Ї.
З обуренням ставиться до шовiнiстичноï полiтики в Украïнi дядько Тарас: ЇТiльки й слави, що на вокзалi ЇХаркiв
- написано, а спитаєшся по-нашому - всяке на тебе очi дере... Всяке тобi штокає, какає - приступу немає
Ї. Суть офiцiйноï украïнiзацiï дядько Тарас виводить iз гiркого власного досвiду: це спосiб спочатку виявити, а потiм знищити усiх украïнцiв. На жаль, його слова стали пророчими.
Таким чином, справжню суть украïнiзацiï М. Кулiш розкрив через ставлення до неï персонажiв п'єси ЇМина Мазайло
Ї.


