Поетичне вiдтворення iсторiï Украïни, любовi до рiдноï землi в поезiï Максима Рильського

ЇСлово про рiдну матiр
Ї.
У роки другоï свiтовоï вiйни на перше мiсце у художнiй свiдомостi Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю Украïни, рiдного народу. Написана в цей час його натхненна патрiотика залишиться взiрцем високоï громадянськоï гiдностi украïнського слова в критичну добу iсторiï.
Непiдробною пристрастю i болем пронизана лiро-епiчна поема ЇСлово про рiдну матiр
Ї, яку вiн прочитав 29 листопада 1941 р. на радiомiтингу в Уфi, що транслювався радiостанцiєю iменi Тараса Шевченка на територiю окупованоï Украïни. Поет з любов'ю вiдтворив у поемi образ Украïни - ïï героïчну iсторiю, невмирущу культуру, чарiвну природу. Земля Тараса Шевченка
Їтак назвав М. Рильський Украïну. З далекого башкирського мiста вiн шле благословення ïï першоджерелам. Поет звертається до нацiональноï свiдомостi украïнцiв, якi в боротьбi за свою землю можуть i мусять обпертися на вiльнолюбнi традицiï столiть, на вiкопомнi iмена видатних дiячiв нацiональноï культури, що символiзують силу, неподолан-нiсть, безсмертя нацiï. Рильський прикликає з глибин сторiч найбiльшi святинi украïнства - народну пiсню, Їпечаль i радiсть нашу
Ї: Їмандрiвника Сковороду з припорошiлими саквами
Ї; ЇЕнсЇди
- владний смiх
Ї; Їгарячу думу Кобзаря
Ї; Їструни Лисенка живiï
Ї; золоту зорю слави Їкруг Заньковецькоï Марiï
Ї; згадує козацькi походи, Їiржання коней бойових
Ї. У поемi звучать розгорнутi риторичнi запитання: ЇХто може випити Днiпро, Хто властен виплескати море,
Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре, Хто серця чистого добро
Злобою чорною поборе?
- Нiяка зловорожа сила не подолає народу, у якого героïчне i славне минуле
- такий iдейний пафос твору.
У поемi ЇСлово про рiдну матiр
- вiдчутний вплив ЇСлова о полку Iгоревiм
Ї. Поет органiчно вплiтає у мову поеми деякi мотиви та образнi звороти з давнь-оруськоï поеми (наприклад: ЇЛисицi брешуть на щити
Ї). У творi спостерiгаємо поетичнi деталi з украïнських фольклорних джерел (
ЇЧи правду кривдi подола-ти?
Ї). Патетичного звучання поет досягає пiдбором лексики (благословен), короткими формами прикметникiв (славен, зелен), тавтологiчними висловами (рута-м'ята, злото-серебро). Поет i сам творить неологiзми (громовозвукi слова). Загалом уся поема ЇСлово про рiдну матiр
- - це слова винятковоï поетичноï нiжностi й мiсткостi: кожне випромiнює цiлi пучки дорогих кожному украïнцевi асоцiацiй.
Поет усвiдомлював, що висока украïнська патрiотика може повернутися для нього новими репресiями. Тому останнi строфи у дусi часу прославляють дружбу народiв i керiвну роль партiï. Однак комунiстичнi iдеологи не могли пробачити поетовi, що мати-Батькiвiшiна для нього - це Украïна, а не Радянський Союз. Тому у 40-х роках за поему ЇСлово про рiдну матiр
- М. Рильський мав чимало неприємностей.