Твiр-вiдгук. А мак цвiте! (за легендою Михайла Стельмаха)
Поезiя М. Стельмаха "Мак цвiте" - це хвилююча розповiдь про легендарний вчинок
козака Мака, який загинув у боротьбi з турецько -татарськими ординцями.
У XV-XVI ст. украïнський народ зазнав тяжкого лиха вiд турецько -татарських
нападникiв. Вони грабували села, брали в полон дiвчат, жiнок i чоловiкiв, а потiм
продавали ïх на невiльницьких ринках. Оборонцями нашоï землi i народу
були козаки-запорожцi.
Так, одного разу в украïнськiй степ на конях, мов чорнi хмари, залетiли турки
i татари. Побачили вони босоноге дiвча, яке тiкало в лiс. Але наздогнали i
накинули на шию аркан. А в цей час десь взявся козак-нетяга, який поспiшив на
допомогу бiдолашнiй дiвчинi. Вiн шаблею пере-рубав аркан, звiльнив, i вона втекла.
Та розлютований ординець кинувся з своєю ватагою в байрак. I хоч козак був один, а
ворогiв - цiла зграя, вiн вступив з ними в бiй.
У творi докладно змальовується картина поєдинку козака з ворогами. Коли козак,
зустрiвшись з ворогами, ударив iз пiстолета, по посеред степу розлiгся крик - куля
влучила в ординця. Розлюченi вороги насiдають на смiливого, мужнього козака i вже
почалася немилосердна сiча на шаблях. Героïчно бився козак з ворогами, може й
переможцем вийшов би. Але тут "надходить чорна зрада i дрантя, попихач скривався
ззаду", тобто якийсь запорожець-iуда, пiдступно пiдiбрався до козака:
Тихцем пiдвiв iуда зброю,
Озвався пострiл над рiкою,
I на коня схиливсь козак.
Тяжко поранений, вiдчуваючи смерть за плечима, козак кидає в обличчя катам:
- Нi не загинув я, кати,
Помiж людьми менi цвiсти.
I вороги почувши таку зухвалiсть, вирiшили шаблями посiкти козака на мак. Та
сталося диво: порубане козацьке тiло проросло наче зерно i влiтку зацвiло маком.
Отже, червони квiти степового маку, за легендою, ввiбрали кров героïчно
загиблого козака i здобули свiй колiр вiд цiєï кровi. Квiти цi назавжди
цвiстимуть серед людей i нагадуватимуть ïм про того, хто вiддав своє життя за
рiдний край.
Таким чином, автор своïм твором пiдводить читача до думки про невмирущiсть i
правди на землi, надає твору оптимiстичного звучання.
"Мак цвiте" - це справжнiй гiмн любовi до рiдного краю, мужностi, нескореностi
захисникам нашоï Вiтчизни вiд будь-якого ворога.
