Василь Стус та його час

I. Трагiчна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса - це дорога крiзь тернiï до зiрок, до посмертного його повернення до рiдного народу. Йому судилося прожити 47 рокiв, iз них 23 - у неволi. Поета було несправедливого засуджено, вiн пройшов гулагiвськi табори i помер у неволi. За життя поета у нас не вийшло жодноï збiрки його вiршiв. Вiн сам друкував ïх на машинцi, робив книжечки i дарував знайомим.)
II. Змiни у життi краïни наприкiнцi 50-х - на початку 60-х рокiв. (Стус прийшов у лiтературу, коли викриття культу Сталiна зумовило змiни у життi краïни, зокрема й у мистецтвi та лiтературi. Зростала увага до життя, внутрiшнього свiту людини працi - не як бездумного та бездушного "гвинтика", а як особистостi, що має неповторний духовний свiт. Найвиразнiше це було помiтно у творах В. Стуса, I. Драча, Л. Костенко, В. Симоненка.)
III. Визначення тематики лiтературних творiв. (Естетичне освоєння змiн, що принiс у життя науково-технiчний прогрес, розвиток космонавтики, атомноï фiзики, генетики, визначали тематику лiтературних творiв. Цi змiни позначилися у конструюваннi художнiх образiв, про що свiдчать самi назви збiрок письменникiв: "Атомнi прелюди" М. Вiнграновського, "Протуберанцi сонця" I. Драча , "Зоряний iнтеграл" Л. Костенко.)
IV. Сприйняття сучасниками творчостi В. Стуса. (За кордоном виходять збiрки поезiй В. Стуса. Його iм'я стає вiдоме в свiтi, твори його перекладаються нiмецькою, англiйською, iспанською мовами. А на Батькiвщинi - арешт, позбавлення волi на 10 рокiв у таборах суворого режиму, 5 рокiв заслання. На захист В. Стуса пiднялося прогресивне людство. Вiдомий нiмецький письменник Генрiх Белль та академiк Сахаров зазначали: "Вирок украïнському письменниковi, поетовi В. Стусу вiдрiзняється своєю нелюдянiстю" i закликали скасувати його. До цих слiв украïнська верхiвка не дослухалася, i вiдправила поета на золотодобувний рудник на Колимi. I тiльки за три роки пiсля смертi - повна реабiлiтацiя "за вiдсутнiстю складу злочину".)