24. Iншомовнi запозичення у складi украïнськоï лiтературноï мови
На свiтi немає жодноï бiльш-менш розвиненоï мови, у
словниковому складi якоï не було б iншомовних слiв. Не становить
винятку й украïнська мова. Ще за перiоду Киïвськоï Русi
внаслiдок економiчних, полiтичних та культурних контактiв з iншими
краïнами в нашу мову почали активно надходити iншомовнi слова.
Значний ïх приплив припадає на ХШXIV столiття, коли величезнi
полчища Бату- хана пiдкорили бiльшу частину територiï
Киïвськоï Русi i майже на 300 рокiв нав'язали ïй
своє панування. Це не могло не позначитися на словниковому складi
украïнськоï мови. Слова тюркського походження входили в нашу
мову через усне спiлкування, мiцно закрiпилися в мовi i часто
сприймаються вже як власне украïнськi. Вони обiймають:
н Марченко Л. М . Сучасна украïнська лiтературна мова.//
За загальною редакцiєю
ПстiкВ.Г. — К., 1975.-С. 142.
- назви верств населення: хан, чумак, бурлака, бай, бек, аксакал;
- назви продуктiв харчування, напоïв: халва, урюк, iзюм, гарбуз,
алича, балик, кизил, кавун, баклажан, лапша, кумис;
- економiчнi та адмiнiстративнi назви: базар, бариш, могорич, ярлик,
казна, товар, аршин;
- назви, що стосуються галузi тваринництва: бугай, отара, буланий,
чалий, табун, чабан, баран;
- назви предметiв домашнього вжитку, одягу, взуття тощо: чарка, казан,
таз, утюг, каблук, башлик та iншi.
Багато в нашiй мовi слiв грецького походження, якi потрапили до неï
ще до прийняття християнства, оскiльки зв'язки Киïвськоï Русi
з Вiзантiєю та ïï колонiями в Криму i на Чорноморському
узбережжi в тi часи були досить мiцними й активними. Пiсля прийняття
християнства кiлькiсть грецьких запозичень рiзко зросла завдяки
старослов'янськiй (церковнослов'янськiй) лiтературнiй мовi, якою послу-
гувалася церква та адмiнiстративно-управлiнський державний апарат.
Велика група грецьких слiв засвоєна украïнською мовою у
перiод середньовiччя, коли грецька мова була одним iз найважливiших
предметiв навчання в украïнських братських школах та академiях (Києво-
Могилянськiй, Львiвськiй, Острозькiй).
Грецькi запозичення обiймають широке коло понять:
- церковно-релiгiйнi поняття: ангел, демон, iкона, ладан, панахида,
монах, пiп, паламар, лампада;
- назви рослин i тварин: мiрра, м'ята, папiрус, кипарис, кедр, фiнiк,
флокс, кит, крокодил, пiтон, евкалiпт, нарцис;
- термiни науки, культури, мистецтва: iсторiя, математика, театр, сцена,
мелодiя, поет, поема, фiзика, алфавiт;
- власнi iмена та iн.: Василь, Таïсiя, Олена, Петро, Олексiй,
Олександр.
Переважна кiлькiсть латинiзмiв потрапила в украïнську мову в
XV XVII ст., хоч запозичувала Вона ïх i ранiше, але в незначнiй
кiлькостi. У ХУ-ХУП ст. латинська мова була популярною мовою в Захiднiй
вропi, де була мовою церкви i науки, а з XV столiття почала вивчатися у
школах Украïни. Зокрема у Києво-Могилянськiй академiï та
в братських школах вона була одним з основних предметiв.
Популяризацiï латинськоï мови в той час сприяли також
переклади праць давньогрецьких фiлософiв Аристотеля, Платона,
Ксенофонта, iдеï яких знаходили живий вiдгук в умах i душах
передових людей того часу. Незважаючи на те, що згодом вона втратила
своï позицiï,
вона, як i грецька, стала джерелом постачання термiнiв до
європейських мов, у тому числi й украïнськоï. Таким
чином латинськi запозичення потрапили до рiзних наук, закрiпилися в них,
пристосувавшись до законiв украïнськоï мови.
Латинськi запозичення вживаються переважно в термiнологiï рiзних
галузей знань:
- термiни науки, технiки, мистецтва: реакцiя, радiус, цирк, гумор,
лiтература, пiанiно;
- полiтичнi, юридичнi, медичнi термiни: конституцiя, комунiзм,
соцiалiзм, республiка, статут, юрист, адвокат, нотарiус, пропаганда,
ангiна, санацiя, санiтар, депресiя, дефект, туберкульоз;
- шкiльнi термiни: аудиторiя, стипендiя, ректор, декан, доцент, екзамен,
унiверситет, студент, конспект, лекцiя, факультет;
- власнi iмена: Вiктор, Вiталiй, Юлiя та iн.
Лексичнi запозичення з нiмецькоï мови потрапили в украïнську
мову головним чином у XVIIХУШ столiттях. Украïнська мова запозичила
ïх як через безпосереднi контакти з нiмецьким народом, так i через
мови-посередники польську та переважно росiйську. У зв'язку з реформами,
запровадженими Петром I, посилились економiчнi, полiтичнi та культурнi
зв'язки Росiï з краïнами Захiдноï вропи, що сприяло
активному входженню нiмецьких, а з другоï половини ХУШ столiття
французьких слiв до лексичного складу росiйськоï мови, а через
неï й до украïнськоï. Саме в той час у середовищi
представникiв панiвноï верхiвки росiян та украïнцiв дворянства
було дуже модно говорити нiмецькою чи французькою мовами, користуватися
захiдноєвропейськими предметами побуту, одягу, парфумерiï.
Звiдти ж прийшли i назви страв та напоïв, якi до цього часу в
Украïнi були невiдомими.
Слова нiмецького походження обiймають такi основнi лексичнi групи слiв:
- ремесла: фуганок, верстак, шланг, стамеска, лобзик;
- торгiвлi: штат, бухгалтер, касир, вексель;
- медицини: шприц, бинт, скальпель, фельдшер, шрам, пластир;
- побуту:рюкзак, фартух, галстук, штопор, футляр;
- вiйськовоï справи: гауптвахта, штаб, офiцер, солдат, фланг,
штурм.
Слова французького походження охоплюють такi найважливiшi групи понять i
ïх назв:
суспiльно-полiтичнi, технiчнi, мистецькi та вiйськовi термiни:
прем'єр, парламент, романс, рояль, актор, мiна,
атакакбатальйон, вагон, ресори;
назви страв та напоïв: бульйон, пломбiр,рокфор, мускат, батон,
соус;
назви предметiв побуту, прикрас та iн.: брошка, торшер, статуетка,
фужер, абажур, бра, люстра, трюмо, сервiз;
найменування парфум, тканин, одягу: батист, плюш, одеколон, пудра,
вазелiн, галiфе, капюшон, плiсе, вуаль, блуза, костюм, пальто, жакет,
медальйон, корсаж;
рiзнотемнi найменування: сеанс, секс, масаж, перон, сауна, мулiне,
педикюр, будуар, дуель, бюст, пюре.
Англiйськi слова почали проникати в украïнську мову переважно у
XVIII столiттi. Приплив запозичень з англiйськоï мови в
украïнську в галузi економiки, фiнансiв, комп'ютерноï технiки
припадає на кiнець XX початок XXI столiття. Вони обiймають рiзнi
галузi суспiльного життя, зокрема:
спорту: футбол, хокей, бокс, чемпiон, спiнiнг;
полiтики, технiки: мiтинг, бойкот, лiфт, принтер, трамвай, тролейбус,
комбайн, танк;
одягу, ïжi, напоïв: пуловер, пiжама, смокiнг, свiтер, ром,
джем, бройлер, бiфштекс, пудинг та iн.
Iталiйськi слова украïнська мова запозичила через посередництво
росiйськоï та польськоï мов. Здебiльшого вони стосуються
мистецтва: арiя, адажiо, кантата, сюïта, сольфеджiо; а також
побуту: макарони, вермiшель, салфетка та iн.
У словниковому складi украïнськоï мови є невелика група
слiв, запозичених з голландськоï: матрос, боцман, шлюпка, каюта та
iн.; з iспанськоï: карамель, сигара, родео, танго; з
угорськоï: паприка, гуляш, чардаш; з японськоï: сакура,
самурай, рикша, соя; з арабськоï: мулла, паранджа та iн.
