34. Знахарi

У далекi язичницькi часи волхви видiлялися iз загальноï маси людей
своïми небуденними знаннями i вмiннями, тому й авторитет ïхнiй
був мiцний i непохитний. Навiть за часiв великих гонiнь на них та
переслiдувань волховство не зникло, воно переросло в iншу форму
знахарство, знати недуги й будуче», ворожбитство вiд ворожити»
i вiдьомство вiдати все».
Як i колись, знахарство в наш час досить популярне в народi. Знахарi не
знаються з нечистою силою, навпаки, вони борються з нею, користуючись
молитвами, замовляннями, якi виконують лише за певного часу ( опiвночi,
пiд зорями, вранцi до схiд сонця, над водою, бiля води тощо). Справжнi
знахарi, якi дiйсно надiленi небуденними здiбностями, користуючись
знаннями, переданими ïм у спадок, допомагають людям у
найрiзноманiтнiших ïхнiх потребах. Баба Мок- рина то була собi така
знаюча баба, на все село знахарка. Чи в кого яка хвороба, чи в чоловiка
що пропало, чи якiй дiвчинi вiд любощiв, чи до любощiв треба всi до
неï, до тiєï баби Мокрини йшли. Стара вже була, а ще
моторна й бачача на все така, що ну! 1 вже як пiдеш до неï, то й не
думай нiчого брехати, бо однак вона вгада, що брешеш, тодi вже й
пособляти не схоче»¹⁴⁹.
1 сьогоднi окремi знахарi демонструють чудеса зцiлення, якi сучасна
наука не може пояснити. Вони можуть замовляннями зупиняти кров, видаляти
пухлини з-пiд черепа, виводити каменi з жовчного мiхура, нарощувати
кiстки тощо.