40. Свято Йордану Водохреща (19 сiчня)

Одне з найпочеснiших мiсць серед традицiйних свят украïнського
народу посiдає свято Йордану Водохреща. Воно прийшло разом iз
запровадженням християнства i знаменує хрещення Iсуса Христа на
рiчцi Йорданi. Це родинне свято з кутею, колядками, ряженими i дiвочими
ворожiннями. На утренi церква благовiщає про Господнє
Цнск Д. На добрий вечiр.- Iвано-Франкiвськ, 1993.- С.58.
170
Водохрешення i Богоявлення Святоï Трiйцi. Саме цього дня двi тисячi
рокiв тому Iсус Христос, маючи тридцять рокiв вiд роду, був охрещений
Iваном Хрестителем (Предтечею).
Вечiр напередоднi Водохреща майже точно повторює Святий Вечiр з
усiма його традицiйними стравами. А вже наступного дня починається
голодна кутя», бо нiхто вже не запрошує за стiл i нiхто не
пригощає духiв померлих родичiв, як це робилося на Святвечiр.
На Водохреща пiсля церковноï служби святили воду. Парубоцькi
громади заздалегiдь прорубували в рiчцi ополонку у формi хреста, хрест
iз льоду поливали буряковим соком i прикрашали сосновими гiлками. Бiля
ополонки збиралися люди, сюди приходив священик i пiсля молитви тричi
занурював срiбний хрест у воду. Люди пiдходили до ополонки, набирали
свяченоï води. Тут же випивали декiлька ковткiв, щоб бути
здоровiшими, вмивалися, щоб змити всi зурочення, щоб не болiла
голова», промивали очi й вуха щоб не болiли», а вже потiм iшли
додому.
Споконвiку водi приписували магiчну силу. Ще й сьогоднi iснують явища,
якi сучасна наука пояснити не може. Це, перш за все, феномен
Йорданськоï води. Вода, набрана у будь-якому водоймищi рiчцi,
озерi, ставку, криницi, навiть бiжуча вода iз кранiв у мiських квартирах
у нiч на Водохреща (до 5 години ранку), буде свiжою протягом року
(перевiрено), вона не має затхлого запаху, не застоюється,
чого нiколи не буде зi звичайною водою.
В Украïнi вiрили й вiрять (i не безпiдставно) у цiлющу силу
Йорданськоï води. Нею лiкували рiзнi хвороби у людей i тварин,
окроплювали породiллю, очищали вiд зурочень, нею виганяли нечисту силу з
осель та обiйстя, тому в домi впродовж усього року тримали Йорданську
воду, яка i рiк, i два не псувалась, а завжди була свiжою i придатною до
користування. На Водохреща деякi смiливцi навiть купалися у прорубаних
ополонках. У народi кажуть, що той, хто скупається на Йордань,
цiлий рiк не хворiтиме, бо в цей день хрестили Iсу- са Христа.
Дома господар скроплював свяченою водою город, реманент, худобу, хату, а
на останку всi кути, стiни, вiкна, пiч та мисник у хатi, знову всi
випивали свяченоï води i лише тодi сiдали за стiл снiдати, бо до
цього часу нiхто й риски в ротi не мав. Пiсля безсонноï ночi i
ситного снiданку дорослi лягали перепочити, а молодь влаштовувала
своï розваги i забави. Як пише О. Воропай, На колишнiй Гетьманщинi
парубоцтво мало такий звичай: по обiдi на Водохреща сходилися на льоду
хлопцi з двох сусiднiх сiл або двох куткiв» того самого села i
билися навкулачки: хто кого переможе! Переможцi забирали собi
орден» хрест, вирубаний на льоду».
У цей день щедрують, причому щедрувати ходять жiнки. Щедрiвки дуже
подiбнi до колядок. У них теж возвеличуються i вшановуються Iсус
Христос, Матiр Божа, святi. У них, як i в колядках, звучать побажання
щастя, здоров'я, достатку. У деяких щедрiвках злегка на- тякається
або ж вiдверто вимагається подарунок за щедрування, як це можна
простежити у щедрiвцi, наведенiй нижче:
Щедрик, ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кiльце ковбаски.
Винесiть книш, бо впущу в хату миш.
Винесiть ковбасу, бо всю хату рознесу.
Запитання i завдання на закрiплення:
1. Коли святкують свято Водохреща i яке християнське вiрування з ним
пов'язане?

1. Хто i як прорубував ополонку у рiчцi для освячення води?
   1. Що Ви знаєте про магiчнi i цiлющi властивостi Йорданськоï води? Чим пояснює сучасна наука феномен Йорданськоï води?
2. Чи доводилося Вам святити воду?

2. Якi розваги» iснували на свято Водохреща?
3. Яка тематика щедрiвок? Якi щедрiвки Ви знаєте? Чи доводилося
Вам щедрувати?