Екологiя мiст

Кожний великий регiон, що представляє собою територiю з певними
природними умовами й конкретним типом господарського освоєння,
заслуговує особливого розгляду з екологiчноï точки зору.
Важливiсть регiонального екологiчного аналiзу полягає в тiм, що
його результати мають велике прикладне значення (проблеми регiону ближче
людинi, нiж проблеми краïни, континенту або планети). Крiм цього
екологiчний стан регiонiв в остаточному пiдсумку визначає й
глобальний стан природних компонентiв
З облiком того, що загальне число екологiчних районiв дуже велико, а
проблеми екологiï в багатьох з них аналогiчнi, я розглядаю два
найбiльш важливi типи подiбних районiв
Екологiчнi проблеми мiст, головним чином найбiльш великих з них,
пов'язанi з надмiрною концентрацiєю на порiвняно невеликих
територiях населення, транспорту й промислових пiдприємств, з
утворенням антропогенних ландшафтiв, дуже далеких вiд стану
екологiчноï рiвноваги
Темпи росту населення миру в 1.5-2.0 рази нижче росту мiського
населення, до якого сьогоднi ставиться 40% людей планети. За перiод 1939
— 1979 р. населення великих мiст виросло в 4, у середнiх — в
3 i малих — в 2 рази
Соцiально-економiчна обстановка привела до некерованостi процесу
урбанiзацiï в багатьох краïнах. Вiдсоток мiського населення в
окремих краïнах дорiвнює: Аргентина — 83, Уругвай
— 82, Австралiя — 75, США — 80, Японiя — 76,
Нiмеччина — 90, Швецiя — 83. Крiм великих мiст-мiльйонерiв
швидко ростуть мiськi агломерацiï або мiста, що злилися. Такi Вашингтона-
Бостон i Лос-анжелес-сан-франциско в США; мiста Руру в Нiмеччинi;
Москва, Донбас i Кузбас ВСНГ.
Круговорот речовини й енергiï в мiстах значно перевершує
такий у сiльськiй мiсцевостi. Середня щiльнiсть природного потоку
енергiï Землi — 180 Вт/м2, частка антропогенноï
енергiï в ньому — 0.1 Вт/м2. У мiстах вона зростає до
30-40 i навiть до 150 Вт/м2 (Манхеттен).
Над великими мiстами атмосфера мiстить в 10 разiв бiльше аерозолiв i в
25 разiв бiльше газiв. При цьому 60-70% газового забруднення дає
автомобiльний транспорт. Бiльше активна конденсацiя вологи приводить до
збiльшення опадiв на 5-10%. Самоочищенню атмосфери перешкоджає
зниження на 10-20% сонячнiй радiацiï й швидкостi вiтру
При малiй рухливостi повiтря тепловi аномалiï над мiстом охоплюють
шари атмосфери в 250-400 м, а контрасти температури можуть досягати 5-
6?З. З ними зв'язанi температурнi iнверсiï, що приводять до
пiдвищеного забруднення, туманам i зможу
Мiста споживають в 10 i бiльше раз бiльше води розраховуючи на 1
чоловiк, чим сiльськi райони, а забруднення водойм досягає
катастрофiчних розмiрiв. Обсяги стiчних вод досягають 1м2 у добу на одну
людину. Тому практично всi великi мiста вiдчувають дефiцит водних
ресурсiв i багато хто з них одержують воду з вилучених джерел
Водоноснi обрiï пiд мiстами сильно виснаженi в результатi
безперервних вiдкачок шпарами й колодязями, а крiм того забрудненi на
значну глибину
Корiнному перетворенню пiддається й ґрунтовий покрив мiських
територiй. На бiльших площах, пiд магiстралями й кварталами, вiн фiзично
знищується, а в зонах рекреацiй — парення, сквери, двори
— сильно знищується, забруднюється побутовими
вiдходами, шкiдливими речовинами з атмосфери, збагачується важкими
металами, оголенiсть ґрунтiв сприяє воднiй i вiтровiй
ерозiï
Рослинний покрив мiст звичайно практично повнiстю представлений
культурними насадженнями парками, скверами, газонами, квiтниками,
алеями. Структура антропогенних фiтоценозiв не вiдповiдає
зональним i регiональним типам природноï рослинностi. Тому розвиток
зелених насаджень мiст протiкає в штучних умовах, постiйно
пiдтримується людиною. Багаторiчнi рослини в мiстах розвиваються в
умовах сильного гноблення Важливо розглянути екологiчнi проблеми великих
мiст бiльш детально й конкретно на прикладi Москви. Вичерпну оцiнку
екологiчного стану настiльки великого й складного об'єкта, як
Москва, дати важко по наступних основних причинах:
оцiнка повинна враховувати безлiч самих рiзних показникiв по всiх
районах i пiдприємствам, виробничим зонам, магiстралям, системам
зв'язку, рекреацiйним площам i т.д.;
отриманi вiдомостi повиннi бути систематизованi, зведенi в єдину
легко интерпретируемую систему;
система збору й узагальнення наявних даних поки що не має
єдиний науковоï концепцiï, розрiзнена й навiть не всiма
пiдтримується. Соцiально-екологiчна модель Москви — завдання
майбутнiх дослiджень
Узагальненi данi свiдчать про складний екологiчний стан Москви. Мiсто
стрiмко росте, переходить за кiльцеву дорогу, зливається з мiстами-
супутниками. Середня щiльнiсть населення 8.9 тис. чел. на 1 кв. км.
Сотнi тисяч джерел викидають у повiтря величезна кiлькiсть шкiдливих
речовин, тому що часткове очищення впроваджене тiльки на 60%
пiдприємств. Особлива шкода наноситься автомобiлями, технiчнi
параметри яких не вiдповiдають вимогам i якостi повiтря. Вихлопнi гази
автомашин дають основну масу свинцю, зношування шин — цинк,
дизельнi мотори — кадмiй. Цi важкi метали ставляться до сильних
токсикантiв. Промисловi пiдприємства дають дуже багато пилу,
окислiв азоту, залiза, кальцiю, магнiю, кремнiю. Цi з'єднання не
настiльки токсичнi, однак знижують прозорiсть атмосфери, дають на 50%
бiльше туманiв, на 10% бiльше опадiв, на 30% скорочують сонячну
радiацiю. У цiлому на 1 москвича доводиться 46 кг шкiдливих речовин
вгод.
Тепловий вплив збiльшує температуру в мiстi на 3-5?З, безморозний
перiод на 10-12 днiв i безснiжний на 5-10 днiв. Нагрiвання й пiдйом
повiтря в центрi викликає пiдтiк його з окраïни як з
лiсопаркового пояса, так i iз промислових зон
Витрата води в Москвi на 1 жителя близько 700 л/доба. При величезних
витратах на очищення навiть водопровiдна вода мiстить деяку кiлькiсть
шкiдливих з'єднань, головним чином добрив i ядохимикатов. Воднi
ресурси використовуються нерацiонально — бiльше 20% води йде
невикористаноï. Наприклад, тiльки для голiння москвич за один раз
використовує до 100 лiтрiв. У районах з лiчильниками (м.
Зеленоград) водоспоживання в 2-3 рази менше.
Стiчнi води мiста на 98,6% пiддаються бiологiчному очищенню, однак у
водойми все-таки попадає дуже багато пiску, солi, подкисленной i
теплоï води. Дефiцит води — один з факторiв стримування
житлового будiвництва. З 1650 головних промислових пiдприємств
систему оборотного водопостачання мають лише 160.
У межах мiста ґрунти значно вiдрiзняються вiд своïх аналогiв
у данiй природнiй зонi кислих дерено-пiдзолистих. У першу чергу треба
вiдзначити пiдвищення p до 8-9, що пов'язане з надходженням з атмосфери
карбонатiв кальцiю й магнiю. Ґрунти збагаченi також органiчними
речовинами, головним чином сажею — до 5% замiсть 2-3%. Змiст
важких металiв в 4-6 разiв перевищує фонове
Зеленi насадження займають 30% площi мiста, що дає 25-30 кв. м на
людину (Париж 6, Лондон 7.5, Нью-Йорк 8.6). Разом з тим насадження
усерединi мiста мало пов'язанi з лiсопарковим поясом, та й останнiй
занадто вузький — 15-20 км. Тiльки з пiвночi Москва вiдносно
захищена зеленим поясом. До 30-40% насаджень порушено хворобами,
пригноблено й втратило здатнiсть до самопоновлення. Лiсопарковий пояс у
днi вiдпочинку щодня приймає до 4 млн. чоловiк. Цi навантаження
вище припустимих
3.5 млн. чоловiк у Москвi живуть в умовах екологiчного дискомфорту, а
близько 1 млн. у районах граничного дискомфорту. Забруднення окремих
частин мiста по-рiзному. Двi третини всiх шкiдливих викидiв доводиться
на 6 районiв. Складна обстановка у кварталах уздовж Садового кiльця
Захворюванiсть москвичiв у середньому вище, нiж по iнших районах
краïни: поширенi хвороби органiв подиху, астма, рiзнi види
алергiï, серцево-судиннi захворювання, хвороби печiнки, жовчного
мiхура, органiв почуттiв. З 94 найбiльших мiст миру Москва по
народжуваностi перебуває на 62-м, по смертностi — на 70-м,
по природному приросту — на 71-м мiсцi. Виживанiсть дiтей у
багатьох столицях миру в 2-3 рази вище, нiж Вмоскве.
Екологiя Москви тiсно пов'язана iз тлом, природними умовами Пiдмосков'я
й клiматом європейськоï територiï Росiï.
Найважливiше значення має так званий захiдний перенос —
перевага протягом року вiтрiв захiдних румбiв. При цьому захiднi й пiвнiчно-
захiднi райони мiста одержують бiльше свiже повiтря, що додатково
очищений над лiсовими масивами захiдноï частини Московськоï
областi. У схiднi райони Москви надходить повiтря, забруднений над
мiською територiєю. У перiоди переваги схiдних i пiвденно-схiдних
вiтрiв Москва одержує менш чисте повiтря, оскiльки пiвденний схiд
областi залесен на 25-30%, значно розораний i бiльше iндустрiальний.
Пiвнiчний захiд столицi має бiльше чистi водойми, оскiльки основнi
водотоки Пiдмосков'я течуть iз пiвнiчно-заходу на пiвденний схiд.
Загальнi особливостi ґрунтiв i рельєфу також спричиняються
диференцiацiю екологiчних умов. Пiвнiчний захiд Москви бiльше
пiднесений, горбкуватий, має бiльше важкi, глинистi й суглиннi
ґрунти. Це сприяє активному поверхневому змиву,
горизонтальнiй мiграцiï забруднення , його концентрацiï у
водоймах i малому проникненнi в ґрунти. На пiвденно-сходi бiльше
поширення мають пiщанi рiвниннi поверхнi з малими ухилами. Тут кращi
умови для вертикальноï мiграцiï забруднення, зараження
ґрунтових вод Москва помiтно впливає на прилягаючу
мiсцевiсть: атмосферне забруднення поширюється на схiд на 70-100
км, депрессионние лiйки вiд забору артезiанських вод мають радiуси 100-
120 км, теплове забруднення й порушення режиму опадiв
спостерiгається на вiдстанi 90-100 км, а гноблення лiсових масивiв
на 30-40 км.