Гiмн теперiшнiй дружбi

Твiр по повiстi Я. Стельмаха Химера лiсового озера, або Митькозавр iз
Юрковки. Ярослав Стельмах — син вiдомого украïнського
письменника М. Стельмаха. Вiн вiдомий у лiтературi як драматург i
письменник. Особливо талант художника розгорнувся в добутках,
присвячених дiтям. Його героï — з тонким гумором, дуже
дотепнi й допитливi
Повiсть Химера лiсового озера, або Митькозавр iз Юрковки
розповiдає про веселi, незвичайнi, таємничi пригоди двох
друзiв — Сергiя й Митьки. Iсторiя починається з того, що
учнi п'ятого класу одержали вiд учительки ботанiки Ирини Семенiвни
завдання на лiто — зiбрати колекцiю комах. У мiстi таку колекцiю
зiбрати було важкувато, тому й вирiшили поïхати в село до Митькиной
бабусi. Причин на це було досить; не нудитися в мiстi, де лише пил,
напруженi вулицi, тому що це сприяє передчасному старiнню наших
органiзмiв. Пригода почалася; целую нiч хлопцi ïхали
поïздом, потiм — пiвтори години тряслися автобусом, iшли
пiшки в повнiй туристськiй амунiцiï й — зрештою, бабусин
двiр. Планiв на вiдпочинок було багато, тому ïх треба було скорiше
втiлювати в життя. Один раз бiля рiки друзi зустрiли майстра
велосипедного спорту Василя, що розповiв ïм дивовижно-фантастичну
iсторiю про незвичайного жителя, що живе в цьому озерi. Вiн виє
страшно й зiтхає, залишає на пiску величезнi слiди нiг,
дряпає здоровенними пазурами прибережнi дерева й навiть ïсть
ворон
И отут почалося… Митька iз Сергiєм щоночi стежили бiля
озера, сподiваючись сфотографувати це чудовисько й увiйти в iсторiю
знаменитими зоологами. Навiть всi книжки перечитали в бiблiотецi про
рiзнi перiоди iснування давнiх тварин, дискутували, робили припущення,
дiзнавалися, хто такi стегозаври… Ця незвичайна iстота назвали
Митькозавром на честь Митьки, що розвив гiпотезу, що ïх сiло
зветься Юрковка через iснування юрського перiоду. Саме тут жили бiльшi
ящури, якi, напевно, i назвали так ця мiсцевiсть
Полювали на Митькозавра з ентузiазмом; вирили яму, украли курку для
принади звiра, установили нiчнi змiни за спостереженням за незвичайним
озером. Яке ж було ïхнє розчарування, коли замiсть
дивноï iстоти вони побачили у водi велосипедиста й Василя. Вiн
вирiшив розiграти двох друзiв, налякати. Але все виявилося навпаки, тому
що хлопцi провели чудовi канiкули, вiдчули себе дослiдниками,
слiдопитами, шукачами. Митька iз Сергiєм вiдкрили для себе новий
мир зоологiï. А колекцiю комах ще встигнуть зробити, тому що
— поперед ще пiл лiта. Сподiваюся, цей час нашi героï
проведуть цiкаво й весело, тому що вони — теперiшнi друзi