Мистецький доробок М. Старицького

Проза. У мистецькому доробку М. Старицького важливе мiсце посiдає
художня проза, у якiй домiнує козацька iсторична тематика. Нацiонально-
визвольна вiйна украïнського народу 16481654 рр. стала
обєктом змалювання в трилогiï Богдан Хмельницький , написанiй
у серединi 1890-х рокiв. Твiр пройнятий глибокою вiрою в iсторичну
перспективу державностi Украïни. Читачi бачать Хмельницького в усiй
повнотi й реальностi його життя: у колi сiмï, на державнiй радi, у
господарських клопотах, на полi бою, у дискусiях iз супротивниками i в
товариськiй розмовi. У романi розкрито здатнiсть Хмельницького стати
вищим вiд обставин, протистояти ïм i через найболiснiшi конфлiкти й
сумнiви зреалiзувати себе як людину, що свiдома величезноï
вiдповiдальностi за долю розшарпаноï краïни.
Письменник також виношував задум широкого роману-трилогiï про
гетьмана Iвана Мазепу (Моло-дость Мазепы, Руина, Большая Руина). Одначе
в тi колонiальнi часи постать Мазепи як позитивного героя була
небезпечна для цензури, тому з великими труднощами М. Старицькому
вдалось опублiкувати лише двi частини задуманого твору романи Мо-лодость
Мазепы (1898) i Руина (1899).
Образ Мазепи змальований романтично. В основу романiв покладено легенду
про те, як молодого Мазепу покарали, привязавши до дикого коня й
пустивши в поле. Далi сюжет розвивається через iсторiю кохання з
козачкою, яка його врятувала (Молодость Мазепы) та пошуки
викраденоï нареченоï (Руина). Проте Старицький прагне художньо
вiдтворити формування свiтоглядних передумов державноï дiяльностi
Мазепи. Головний герой, потрапивши на козацький хутiр, мимоволi
порiвнює життя, де панує краса людських взаємин, зi
свiтом бруду й брехнi королiвського двору, де вiн був у науцi. Мазепа в
родинi козака Сича одужує не лише фiзично, а й морально. Цiкавим у
цьому сенсi є мотив утрати й вiднайдення Iваном своєï
нареченоï Галини онуки козака Сича, яка в дилогiï1 мовби
уособлює вiднайдення Украïни, а отже, своєï
щасливоï долi.
У свiтовiй лiтературi образ Мазепи має багату традицiю
романтичного тлу
мачення (твори Д. Дефо, Дж. Байрона, В. Гюґо, Ю. Словацького, К. Рилєєва та iн.).
А дебютував Михайло Старицький у великiй прозi повiстю Облога Бушi.