Землетрусу

Землетрус — це пiдземнi поштовхи й коливання земноï поверхнi,
якi виникають у результатi раптових зрушень i розривiв у земнiй корi або
верхнiй частинi мантiï й передаються на бiльшi вiдстанi у виглядi
пружних коливань. Iнтенсивнiсть землетрусiв оцiнюється в
сейсмiчних балах. Вiдомо два головних сейсмiчних пояси Землi:
Тихоокеанський, котрий охоплює кiльцем берега Тихого океану, i
Средиземноморский, що тягнеться через пiвдень Євразiï вiд
Пиренейского пiвострова на заходi до Малайського архiпелагу на сходi. У
межах океанiв значною сейсмiчною активнiстю вiдрiзняються
среднеокеанические хребти
Найбiльш вiдомi землетруси: Лiсабонське (1755 р.), Калiфорнiйське (1906
р.), Мессинское (1908 р.), Ашгабатське (1948 р.), Чилiйське (1960 р.),
Вiрменське (1988 р.), Iранське (1990 р.). Землетруси ставляться до самих
руйнiвних природних сил. Самий потужний землетрус може бути в 10 тисяч
разiв могутнiше атомноï бомби, скинутоï на Хiросiму в 1945
роцi. Сильнi землетруси носять катастрофiчний характер, уступаючи по
числу жертв тiльки тайфунам i в десятки разiв переважаючи над
виверженням вулканiв. Матерiальний збиток одного руйнiвного землетрусу
може становити сотнi мiльйонiв доларiв. Кiлькiсть слабких землетрусiв
набагато бiльше, нiж сильних. Так, iз сотнi тисяч землетрусiв, якi
щороку вiдбуваються на Землi, тiльки одиницi катастрофiчнi
Вони вивiльняють близько 1020 Дж потенцiйноï сейсмiчноï
енергiï, що представляє всього 0,01 % тепловоï
енергiï Землi, що випромiнюється в космiчний простiр.
Територiальний розподiл землетрусiв нерiвномiрне. Воно
визначається перемiщенням i взаємодiєю литосферних
плит. Головний сейсмiчний пояс, у якому видiляється до 80 %
всiєï сейсмiчноï енергiï, розташований у Тихому
океанi в районi глибоководних жолобiв, де вiдбувається просування
молодих литосферних плит пiд континент. Видiлення енергiï
вiдзначається в Євроазiатському складчастому поясi в мiсцях
зiткнення Євроазiатськоï плити з Iндiйською й Африканською
плитами й у районах среднеокеанических хребтiв в умовах розтягування
лiтосфери. Осередку землетрусiв розташовуються на глибинах до 700 км,
але бiльша частина (3/4) сейсмiчноï енергiï видiляється
в осередках, якi перебувають на глибинi до 70 км. Положення вогнища
землетрусу й мiсце початку перемiщення мас (гiпоцентр) визначають шляхом
реєстрацiï сейсмiчних хвиль, якi виникають при землетрусах (у
слабких землетрусiв осередок i гiпоцентр збiгаються).
Мiсце на земнiй поверхнi, розташоване над осередком землетрусу,
називається епiцентром. Довкола нього розташовується область
найбiльших руйнувань. Iнтенсивнiсть прояву землетрусiв на земнiй
поверхнi вимiряється в балах i залежить вiд глибини осередку й
сили землетрусу. Чим ближче осередок перебуває до поверхнi Землi,
тим бiльша iнтенсивнiсть землетрусiв. За рiк люди вiдчувають близько 10
тис. землетрусiв. З них приблизно 100 бувають руйнiвними. Сучаснi точнi
прилади фiксують щорiчно бiльше 100 тис. землетрусiв на нашiй планетi.
Загальне число жертв землетрусiв на планетi за останнi 500 рокiв
становить близько 5 млн. чоловiк, майже половина з них доводиться на
Китай. Так, в 1556 р. у китайськiй провiнцiï Шеньси при землетрусi
загинуло 830 тис. чоловiк, в 1976 р. у районi Тянь-Шань на схiд вiд
Пекiна землетрус послужив причиною загибелi 240 тис. чоловiк по
офiцiйним китайським даним (за даними американських сейсмологiв —
до 1 млн. чоловiк). Дуже важкi наслiдки зв'язанi також iз землетрусами в
1737 р. у Калькуттi (Iндiя), коли загинуло 300 тис. чоловiк., в 1908 р.
у Мессiнi (Iталiя) — 120 тис. чоловiк i в 1923 р. у Токiо —
143 тис. чоловiк. Найчастiше землетрусу вiдбуваються на японських
островах, в Iталiï, у Чилi й т.д. Сейсмiчнi рухи складнi, але
пiддаються класифiкацiï. Iснує велика кiлькiсть сейсмiчних
шкал, якi можна звести до трьох основних груп. У Росiï
застосовується 12-бальна шкала, що найбiльше широко
використовується у свiтi, у краïнах Латинськоï Америки
— 10-бальна шкала, у Японiï — 7-бальна шкала. Оцiнка
iнтенсивностi, в основу якоï покладенi побутовi наслiдки
землетрусу, якi легко розрiзняються навiть недосвiдченим спостерiгачем,
у сейсмiчних шкалах рiзних краïн рiзна. Наприклад, в Австралiï
одну зi ступенiв струсу порiвнюють iз тим, як кiнь треться об стовп
веранди, у Європi такий же сейсмiчний ефект описується так
— починають дзвонити дзвона, у Японiï фiгурує
перекинутий кам'яний лiхтарик. Бал — прояви на поверхнi

• - Не вiдчувається нiким, реєструється тiльки сейсмiчними приладами
• - Вiдчувається iнодi людьми, якi перебувають у спокiйному станi
• - Вiдчувається деякими, сильнiше вiдчувається в примiщеннях на верхнi поверхах
• - Вiдчувається багатьма (особливо в примiщеннi), уночi дехто прокидається. Можливий дзенькiт посуду, деренчання шибок, гуркiт дверей
• - Вiдчувається майже всiма, багато з людей уночi прокидаються. Хитання висячих предметiв, трiщини в шибках i штукатурцi
• - Вiдчувається всiма, обсипається штукатурка, легеня руйнування будинкiв
• - Трiщини в штукатурцi й вiдколювання окремих шматкiв, тонкi трiщини в стiнах. Поштовхи вiдчуваються вавтомобилях.
• - Бiльшi трiщини в стiнах, падiння труб, пам'ятникiв. Трiщини на крутих схилах i на сирому ґрунтi
• - Обвалення стiн, перекриттiв покрiвлi в деяких будинках, розриви пiдземних трубопроводiв
• - Обвали багатьох будинкiв, скривлення залiзничних рейка. Зрушення, обвали, трiщини (до 1 м) впочве.
• - Численнi широкi трiщини в землi, обвали в горах, обвалення мостiв, тiльки деякi кам'янi будинки зберiгають стiйкiсть
• - Значнi змiни рельєфу, вiдхилення плину рiк, предмети пiдкидаються в повiтря, тотальне руйнування споруджень

Сильнi землетруси можуть вiдчуватися на вiдстанi тисячi й бiльше кiлометрiв. Так, в асейсмичной Москвi час от часу спостерiгаються поштовхи iнтенсивнiстю до 3 балiв, якi є луною катастрофiчних карпатських землетрусiв у горах Вранча в Румунiï, цi ж самi землетруси в близькiй до Румунiï Молдовi вiдчуваються як 7-7- 8-бальнi. Бiльшiсть землетрусiв триває лише кiлька секунд
Але в окремих випадках тривалiсть пiдземних поштовхiв перевищує
мiнуту. Наприклад, землетрус 1906 р. у Сан-Франциско тривало всього 40
сек., а поштовхи на Алясцi 24.01.64 р. не заспокоювалися 7 мiнут, три з
яких привели до значних руйнувань. Тривалiсть землетрусiв рiзна. Часте
число пiдземних поштовхiв утворює серiю землетрусiв, якi включають
попереднi (форшоки) i наступнi, або залишковi (афтершоки) поштовхи.
Розподiл найбiльш сильного поштовху (головного землетрусу) усерединi
цiєï серiï носить випадковий характер. Так, землетрус,
що трапилося на о. Лисса в Середземне море, тривало три роки, загальне
число поштовхiв за перiод 1870-73 становив 86 тисяч. В 1923 роцi 1
вересня, острiв Хонсю (Японiя) — катастрофiчний землетрус.
Спустошенi Токiо, Йокогама, загинуло близько 150 тис. чоловiк. У бухтi
Сагами хвилi цунамi досягали 10 м висоти. У травнi 1960 р. на
Тихоокеанському узбережжi Пiвденноï Америки, у Чилi, вiдбулося
трохи дуже сильних i багато слабких землетрусiв. Найсильнiше з них, в
11-12 балiв, спостерiгалося 22 травня. При цьому була витрачена
колосальна кiлькiсть енергiï протягом 1-10 секунд. Такий запас
енергiï могла б виробити, наприклад, Днiпрогес протягом декiлькох
десяткiв рокiв! Землетрус викликав руйнування на великiй територiï
Постраждало бiльше половини провiнцiй Чилi, загинуло не менше 10 тис.
чоловiк, понад 2 млн. залишилося без даху над головою. Руйнування
охопили Тихоокеанське узбережжя на вiдстанi бiльше 1000 км. У результатi
чилiйських землетрусiв почали дiяти 14 вулканiв. Бiльшi втрати при
землетрусах звичайно пов'язанi з високою щiльнiстю населення,
примiтивними методами будiвництва, особливо характерними для бiдних
районiв, при цьому зовсiм не обов'язково, щоб землетрус був сильним.
Природнi явища — зрушення, трiщини вiдiграють меншу роль.
Катастрофiчнi наслiдки землетрусу можна запобiгти, полiпшивши якiсть
будинкiв, тому що бiльша частина людей гине пiд ïхнiми уламками.
Завдання прогнозування землетрусiв, що ведеться на основi спостережень
за провiсниками (передбачення не тiльки мiсця, але, саме головне, часу
сейсмiчноï подiï), далека вiд свого рiшення, тому що жоден iз
провiсникiв не може вважатися надiйним. Щодня на нашiй планетi бувають
землетрусу малi й бiльшi. Але чи можна навчитися передбачати землетруси
без сейсмiчних станцiй? Люди звернули увагу, що перед землетрусом
поводження тварин дуже змiнюється
Так, наприклад, змiï починають виповзати зi своïх нiр, кiшки й
собаки показують занепокоєння й намагаються вийти iз квартири на
бiльше вiдкритi дiлянки мiсцевостi. Якщо землетрус в океанi, то морськi
жителi намагаються вiддалитися вiд берега якнайдалi в океан або море. А
в Японiï спецiально розводять в акварiумах рибок. Якщо рибки
поводяться неспокiйно, починають битися об скло, то можна чекати
поштовхiв або землетрусу. Можливо, у майбутньому вдасться вирiшити
проблему прогнозування землетрусiв