Фреголи герой п'єси Саме головне

Iм'я персонажа Евреинов запозичив у реальноï особи. Це Леопольдо
Фреголи (1867-1936) — артист вар'єте, майстер сценiчних
трансформацiй, прiзвище якого при життi зробилася загальноï. Доктор
Ф., вiн же Параклет, що по-гречески значить заступник i утiшник,
збирає трупу акторiв, яким має бути лицедействовать,- тiльки
не на сценi, а в життi. Актор буде грати романтичного улюбленого перед
нещасною некрасивою дiвчиною, акторка стане коханкою бiдного студента,
комiк зробиться другом старого, що втратив всiх своïх близьких.
Задум Фреголи за допомогою театральноï мiстифiкацiï, пускай
цiною обману, утiшити знедолених, захистити принижен i ображених,
подарувати iлюзiю щастя тим, хто в ньому бiдує. Фiлантроп i
утопiст, доктор Ф. переконаний, що тiльки так мистецтво театру може
виконати своє щире призначення, якого позбавлено на звичайнiй
сценi Умова Фреголи всi тi, перед ким актори стануть грати призначенi
ïм ролi, не повиннi догадуватися, що це гра. Подальший сюжет
п'єси використає традицiйну комедiйну iнтригу, побудовану на
погрозi викриття. Актори раз у раз попадають впросак, але Ф. умiло
усуває всi накладки. У пiдсумку досягнутий саме головне: старий
знайшов волю до життя, дiвчина довiдалася почуття любовi, студент
звiльнився вiд меланхолiï, i всi персонажi, включаючи акторiв,
змiнилися на краще. Iлюзiя перемогла дiйснiсть
П'єса Евреинова з'явилася свого роду iлюстрацiєю до iдей
театротерапии, якi цей теоретик сцени в 20-i роки широко пропагував,
убачаючи в них унiверсальний метод лiкування всiх хвороб —
фiзичних i соцiальних. Евреинов затверджував, що в майбутньому зникне
театр iз рампою, лаштунками, суфлерською будкою, з режисурою й
драматургiєю, а на мiсцi його з'являться трупи акторiв милосердя,
на зразок тiєï, що створив доктор Ф.