Роман Леонгарда Франка Учнi Iсуса
Подiï роману ставляться до 1946 р. i розвертаються у Вюрцбурге-на-Майне, зруйнованому американською авiацiєю пiсля того, як
есесiвське командування, незважаючи на волю неспроможного населення,
вiдхилило вимогу американцiв здати мiсто без бою й пiдписало наказ про
оборону. Мало в кого залишилося житло. Люди в основному туляться в
пiдвалах руïн
Иоганна, дiвчина-сирота двадцяти одного року, живе в занедбаному
сарайчике для кiз, площею в три квадратних метри, що коштує в
берега рiки. Мати в неï вмерла давно, а батько — запеклий
гiтлерiвець, чиïх переконань Иоганна нiколи не роздiляла, повiсився
перед приходом американськоï армiï, залишивши дочки лист, у
якому ще раз вiддавав ïï проклятью за вiдсутнiсть у нiй
усякого патрiотизму. Один раз увечерi в рiки вона знайомить iз
американським солдатом Стивом. Молодi люди закохуються друг у друга з
першого погляду. Трохи пiзнiше, бачачи, що Иоганне нема чим обiгрiвати
свiй сарайчик, Стив споруджує ïй пекти, чим несказанно
торкає дiвчину
У цi ж днi вона, сама не своя вiд радостi й здивування, уперше за
останнi п'ять рокiв зустрiчає подругу дитинства Руф Фардингейм.
Пiсля смертi батькiв дiвчини, забитих кийками на площi, неï погнали
в Аушвиц, а потiм разом iз двома iншими єврейками — у
Варшаву, у публiчний будинок для нiмецьких солдатiв. У нiч перед
звiльненням Варшави будинок був зруйнований бомбою, а бiльшiсть його
мешканок загинулася. Iншi ж наклали на себе руки. З Руф'ю не трапилося
нi т нi iншого, але виглядала вона, немов мертва. Через рiк пiсля
закiнчення вiйни ïй нарештi вдалося добратися до рiдного мiста,
хоча вона не знала, навiщо туди йде, адже той, хто наказав убити
ïï батькiв, сказав ïй, що ïï молодшого брата,
семирiчного Давида, теж убили
Давид же насправдi залишився живий. Йому вже дванадцять рокiв, i вiн
складається в суспiльствi за назвою Учнi Iсуса. Його члени
пiклуються про те, щоб надлишки, узятi ними в спекулянтiв i просто
заможних людей, попадали в руки самих незаможних городян. У суспiльствi
складаються одинадцять чоловiк. Кожний з них взяв собi iм'я одного з
апостолiв Iсуса Христа. Дванадцятий хлопчик, син судового слiдчого, у
гнiвi покинув суспiльство, тому що не захотiв називатися Iудою
Искариотом.
Иоганна кличе Давида, повiдомляючи йому, що Руф повернулася, друг же
його, по кличцi ВУЖ, що був присутнiм при цьому, бiжить попередити про
повернення дiвчини ïï колишнього нареченого Мартiна, тепер
молодого доктора. Мартiн пропонує Руфi, який нiде жити, оселитися
в нього. Зараз вiн живе в дерев'янiй сторожцi, де муляри колись
зберiгали свiй iнструмент. . Людину, що вбила батькiв Руфi, кличуть
Цвишенцаль. Пiд час вiйни вiн як член нацистськоï партiï був
начальником кварталу, а тепер став досить великим спекулянтом, його
будинок перебуває поза зоною руйнування. Один раз увечерi Учнi
Iсуса пiд час вiдсутностi спекулянта забираються до нього в будинок,
перевозять всi його запаси до себе в церковний пiдвал, одночасно
службовець ïм штабом, i становлять повний список всiх товарiв,
вилучених у Цвишенцаля, що приколюють до ворiт будинку
американськоï адмiнiстрацiï. Уночi спекулянта заарештовуються
Усе в мiстi знають про долю Руфi, i багато хто не розумiють, навiщо вона
повернулася. Мартiновi присутнiсть дiвчини в його будинку загрожує
неприємностями на роботi, аж до звiльнення. Особливо нахабнi
випади стосовно Руфi дозволяють собi члени загону нацистськоï
молодi пiд предводительством колишнього есесiвського унтер-офiцера
Християна Шарфа
Через два мiсяцi життя в рiдному мiстi Руф починає виявляти
цiкавiсть до життя. Вона вiдновляє своï заняття живописом.
Серед ïï добуткiв пейзажi, малюнки на теми концтабору й
публiчного будинку. Мартiн хоче залишити мiсце в лiкарнi, женитися на
нiй i переïхати в пригород, у Спессарт, де нiкому до них з Руф'ю не
буде -справи. Дiвчина, однак, категорично проти весiлля. Вона любить
Мартiна й саме тому не може собi представити близькiсть iз ним пiсля
всього того, що ïй довелося перенести вiд чоловiкiв Ïï
подрузi Иоганне непросто будувати своï вiдносини зi Стивом: занадто
багато чого роздiляє ïхнi народи. Однак любов
перемагає. Пiд час черговоï ïхньоï зустрiчi, коли
дiвчина довiдається про майбутньому наступного дня вiд'ïздi
Стива в Америку й розумiє, Що може бiльше нiколи не побачити
улюбленого, вона вiддається пориву свого почуття. Пiзнiше вона з
радiстю довiдається, що чекає дитини. Переписка молодих
людей повна любовi й нiжностi. Стив в Америцi чекає, коли буде
знята заборона, що не дозволяє американцям женитися на нiмкенях,
щоб повернутися в Нiмеччину за своєю нареченою й вiдвезти
ïï ксебе.
Поплiчники Християна Шарфа розробляють плани декiлькох диверсiйнихвилазок у мiсто й пiдпалу сторожки Мартiна. Здiйснити ïх ïм,
однак, не вдається через втручання якоïсь людини, що
обiзнаний про ïхнi намiри й щораз перешкоджає приведенню
ïх у виконання. Не знаючи, що людиною цим є Петро, керiвник
Учнiв, i, помилково прийнявши за зрадника свого товариша Оскара, що
вiдкрито висловлюється про божевiлля й руйнiвнiсть ïхнiх
цiлей — вiдновлення нацистськоï Нiмеччини, — вони
палять його в рiцi, маскуючи злочин пiд нещасний випадок. Петро, що не
бачив самого злочину, але знаючий, що зробили його Шарф i Зик,
заявляє на них американцям. Нацистiв заарештовують, але через
кiлька мiсяцiв, не довiвши провини, нiмецькi слiдчi органи ïх
вiдпускають. Вони, зрозумiвши на той час, що зрадником у ïхнiх
рядах є Петро, пiдбудовують йому на даху смертельну пастку.
Петровi, однак, вдається в неï не догодити. Вiн
повiдомляє Шарфу й Зику, що написав кiлька екземплярiв листа про
те, як була зроблена спроба з ним розправитися, i вiддав ïх у
надiйнi руки. Якщо з ним що-небудь трапиться, цей лист потрапить у
слiдчi органи й винних будуть судити
Нацисти залишають Петра в спокоï. Тепер у них бiльше важливi цiлi:
ïхнiй загiн усе розширюється, i, бачачи, як погiршуються
вiдносини мiж Америкою й Росiєю, як убожiють нiмцi, вони готуються
до рiшучого удару
Трохи пiзнiше вiдбувається судове засiдання iз приводу дiяльностi
суспiльства Учнi Iсуса. Нiхто не знає, хто в ньому
складається, однак хлопцi занадто многим уже встигли насолити й
багато хто свiдчать проти них. Капiтан американськоï
адмiнiстрацiï симпатизує цим поборникам справедливостi й хоче
скористатися судом, щоб заснувати фонд для незаможних. Згодом, щоправда,
витiвка його терпить крах
Цвишенцаля, що проходить по цiй справi, вiдпускають на волю, навiть не
взявши до уваги те, що вiн убив батькiв Руфi, чому є два свiдки,
iз самого завершення вiйни бажаючих дати своï показання. Вiд них
вiдмахуються. Тодi Руф холоднокровно вбиває свого ворога й
попадає на лаву пiдсудних. На судi зачiпається питання про
моральну сторону й неупередженiсть правовоï системи
пiслявоєнноï Нiмеччини. Присяжнi вiдмовляються виносити вирок
Руфi, тим самим визнаючи дiвчину невинноï
Учнi Iсуса роблять останнiй налiт на новий склад Цвишенцаля i йдуть усе
разом до американського капiтана, що напали на ïхнiй слiд. Капiтан
бере з них слово, що вони нiколи бiльше не будуть займатися своïм
шляхетним справою, i вiдпускає ïх по будинках. Хлопчики
розпускають своє суспiльство. На той час воно поповнилося ще двома
членами, у тому числi однiєю дiвчинкою
Иоганна вмирає при пологах. Руф виходить замiж за Мартiна,
забирає до себе новонароджену дочку своєï подруги i
ïде разом iз чоловiком у Спессарт. Незабаром за дитиною
приïжджає Стив, що вже роздобув документи, що дозволяють йому
всиновити дочка, i вiдвозить ïï в Америку. Руф, що встигла
прив'язатися до дитини, у розпачi плаче на плечi чоловiка. Мартiн
заспокоює ïï, цiлує, чого колись, пiсля свого
повернення, вона йому нiколи не дозволяла. Тепер уже не такий
недосяжноï здається Мартiновi його мрiя: Руф, що
зустрiчає його перед ïхнiм будинком iз власною дитиною на
руках
Е. Б. Семина
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi.
Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ
Видавництво ACT.
