Драматична поема Шиллера Марiя Стюарт

Дiя вiдбувається в Англiï, наприкiнцi 1586 — початку
1587 р. У замку Фотрингей заточена за наказом англiйськоï королеви
Єлизавети ïï зведена сестра Марiя Стюарт, що
претендує на англiйський престол. З нею ïï годувальниця
Ганна Кеннедi. Незважаючи на строгостi утримання пiд вартою й багато
позбавлень, Марiя продовжує залишатися непохитноï. Ïй не
раз уже вдавалося пiдкуповувати охорону й органiзовувати змови проти
Єлизавети. Ïï останнiй страж, Полiт, надзвичайно строгий
до неï. Але недавно у Фотрингее з'явився його племiнник Мортимер,
що повернувся з мандрiвок по Францiï й Iталiï, де вiн прийняв
католицтво. Там же вiн став прихильником Марiï й тепер прибув в
Англiю, щоб звiльнити неï. На його сторонi й дванадцять надiйних
воïнiв, якi згоднi допомогти. Мортимер повiдомляє, що в
Лондонi вiдбувся суд над Марiєю i ïй винесений смертний
вирок. Королева попереджає парубка, що у випадку провалу втечi
його чекає смерть. Мортимер непохитний у своєму бажаннi
звiльнити ледi Стюарт. Уступаючи йому, Марiя пише лист графовi Лейстеру
в Лондон, вона сподiвається, що той допоможе Мортимеру i ïй
У Вестмiнстерському палацi при дворi королеви обговорюють майбутнє
одруження Єлизавети з герцогом Анжуйским. Сама королева неохоче
погодилася на цей шлюб. Вона змушена думати про бажання своïх
пiдданих мати законного спадкоємця престолу. Але зараз думки
Єлизавети зайнятi iншим — ïй має бути затвердити
рiшення суду над своєю зведеною сестрою Марiєю. Бiльшiсть
дворян з оточення англiйськоï королеви на чолi з лордом Берли
пiдтримує вирок суду. За ледi Стюарт заступається лише
старий граф Шрусбери, робко пiдтримує його й графа Лейстер.
У палацi з'являються Полiт iз племiнником. Поле передає
Єлизаветi лист ув'язненi iз проханням про особисту зустрiч. На
очах королеви при читаннi листа з'являються сльози, що оточують уже
готовi зрозумiти ïх як знак милосердя до сестри. Насправдi ж
англiйська королева просить Мортимера таємно вбити свою суперницю,
але так, щоб нiхто не догадався, що удар був нанесений королiвською
рукою. Племiнник Польоту погоджується, тому що розумiє, що
тiльки обманом вiн зможе вiдвести лихо вiд ледi Стюарт.
Залишившись наодинцi iз графом Лейстером, Мортимер вiддає йому
лист Марiï. Виявляється, граф уже десять рокiв є
фаворитом королеви Єлизавети, тепер же ïï шлюб з
молодим, гарним французьким герцогом остаточно позбавляє його
надiï не тiльки на ïï руку, але й на серце. Лист ледi
Стюарт знову окриляє його надiєю на королiвський престол.
Якщо вiн допоможе ïй звiльнитися, то вона обiцяє йому свою
руку. Але Лейстер хитрий i дуже обережний, вiн просить Мортимера нiколи
не згадувати його iм'я в розмовах навiть зi своïми однодумцями
Граф пропонує влаштувати зустрiч Єлизавети з Марiєю,
тодi, вiн упевнений, страта буде скасована, а про подальший можна буде
поговорити потiм. Парубка така обачнiсть не влаштовує, вiн просить
Лейстера заманити англiйську королеву в один iз замкiв i тримати там
узапертi, поки вона не накаже звiльнити Марiю. Граф на це не здатн. о
Лейстер здiйснює свiй план. На побаченнi з Єлизаветою йому
вдається вмовити ïï пiд час полювання згорнути до замка-
в'язницi Марiï й зустрiтися з тоï зненацька, пiд час
ïï прогулянки в парку. Королева погоджується на навiжене
речення свого коханого
Нiчого не Мария, що пiдозрює, радується дозволу прогулятися
по парку, але Поле повiдомляє ïï, що тут ïï
чекає зустрiч iз Єлизаветою. У першi мiнути побачення
прекраснаа ув'язнений кидається до нiг своєï
вiнценосноï сестри iз проханням скасувати страта й звiльнити
неï, але Єлизавета намагається принизити ледi Стюарт,
нагадуючи тiєï про ïï невдале особисте життя. Не в
силах пересилити свою божевiльну гординю й втративши контроль над собою,
Марiя нагадує сестрi, що та позашлюбна дитина, а не законна
спадкоємиця. Розгнiвана Єлизавета поспiшно
вiддаляється Марiя розумiє, що вона своïми руками
погубила надiю на порятунок, але що прийшов Мортимер повiдомляє,
що нинiшньою нiччю вiн зi своïми людьми силою захопить Фотрингей i
звiльнить неï. За свою смiливiсть парубок розраховує одержати
винагороду — любов Марiï, але вона вiдмовляє йому
Парк навколо замка наповнюється збройними людьми. Друг Мортимера
приносить звiстка, що один з ïхнiх прихильникiв, тулонский чернець,
зробив замах на життя Єлизавети, але його кинджал простромив лише
мантiю. Змова розкрита, солдати англiйськоï королеви вже тут i
треба термiново бiгти, але Мортимер ослiплений своєю пристрастю до
Марiï, вiн залишається, щоб або звiльнити неï, або
загинути разом снею.
Пiсля невдалого замаху на життя Єлизавети, тому що вбивця виявився
французьким пiдданим, французького посла термiново виганяють iз
Англiï, одночасно розривається угода про шлюб. Берли
обвинувачує Лейстера в злому намiрi, адже це вiн заманив
Єлизавету на зустрiч iз ледi Стюарт. До двору приïжджає
Мортимер, вiн повiдомляє Лейстеру, що при обшуку в Марiï були
знайденi чернетки ïï листа до графа. Хитрий лорд велить
заарештувати Мортимера, розумiючи, що, якщо вiн повiдомить про розкриття
ïм змови проти Єлизавети, йому зарахується це при
вiдповiдi за лист до нього Марiï. Але парубок не дається в
руки офiцерам i зрештою заколює себе сам
На аудiєнцiï в Єлизавети Берли показує лист
Марiï Стюарт до графа Лейстеру. Принижена королева вже готова
затвердити смертний вирок розпуснiй жiнцi, але в ïï покои
силою уривається Лейстер. Вiн повiдомляє, що схоплений пiсля
замаху чернець — це лише ланка в ланцюзi змови, метою якого було
звiльнення ледi Стюарт i зведення ïï на трон. Дiйсно, вiн
листувався з ув'язненим, але це була з його боку лише гра, щоб бути в
курсi що вiдбувається й вчасно захистити свою монархиню. Тiльки що
ïм був схоплений iнiцiатор змови — сер Мортимер, але тому
вдалося себе заколоти. Великодушна Єлизавета готова повiрити
своєму коханому, якщо вiн сам здiйснить смертний вирок Марiï
Обурений народ пiд вiкнами королiвського палацу вимагає страти для
ледi Стюарт. Пiсля роздумiв Єлизавета все-таки пiдписує
рiшення суду про страту й вручає його своєму секретаревi. У
паперi сказано, що шотландська королева вже на свiтанку повинна бути
страчена Секретар коливається, чи вiддавати цей документ для
негайного приведення вироку у виконання, але оказавшийся в
прийомноï королеви лорд Берли вириває папiр з його рук
У дворi замка Фотрингей будують ешафот, а в самому замку Марiя
прощається iз близькими ïй людьми. Ледi Стюарт спокiйна, лише
наодинцi зi своïм дворецьким Мельвилем вона зiзнається, що
ïï таємним бажанням було б спiлкування з католицьким
духiвником. Старий вiдкривається ïй, що вiн прийняв духовний
сан i тепер готовий вiдпустити ïй всi ïï грiхи.
Останнє прохання Марiï — це щоб пiсля ïï
смертi все було в точностi виконанi по ïï заповiтi. Своє
серце вона просить вiдправити у Францiю й там поховати.
З'являється граф Лейстер, вiн прийшов виконати наказ
Єлизавети — супроводити Марiю до мiсця страти
У цей час у королiвському замку Єлизавета чекає звiсток з
Фотрингея. До неï приходить старий граф Шрусбери, що
повiдомляє, що переписувачi Марiï, якi в судi показували на
виннiсть своєï панi в замаху на англiйський престол,
вiдмовилися вiд своïх слiв i зiзналися в наклепi на ледi Стюарт.
Єлизавета вдавано зображує своє каяття в поставленiй
нею пiдпису пiд рiшенням суду й звалює всю провину на свого
неметкого секретаря. Входить лорд Берли. Марiя Стюарт страчена.
Єлизавета обвинувачує його в поспiшностi приведення вироку у
виконання. Лорд Шрусбери повiдомляє про своє рiшення вийти
вiд двору. Граф Лейстер вiдбуває вiдразу пiсля страти Марiï у
Францiю
Е. А. Коркмазова