Казки зi школи: Дружна сiм'я

Жив-Було одне мишеня по iм'ю Маля, був вiн сiренькi, маленький, вiчка
блакитнi, лапки малюсiнькi, умненький, i в нього не було друзiв. Один
раз прокидається вiн i думає: От би менi друзiв знайти
— добрих, веселих, гарних i вiрних. I саме головне не самотнiх.
Бiжить вiн по лiсi й раптом бачить — повзе колюча тварина. Мишеня
як запищить, колюча iстота злякалася, зупинилося, i мишеня його
запитує:
- Ти хто такий?
- А йому вiдповiдають:
- Я ïжачок, а ти хто?
- А я мишеня по iм'ю маля.
Маля йому говорить:
- Давай жити разом, i завтра вiдправимося разом шукати вiрних друзiв.
- Давай, — погодився той.
Наступного дня вони разом пiшли в поле шукати вiрних друзiв. Iдуть вони
й раптом по дорозi бiлка бiжить. Друзi кричать:
- Белочка, постiй, белочка, зупинися!
Вона й запитує:
- Що вам треба?
- А ïжачок з малям ïй вiдповiдають:
- Ми шукаємо друзiв. Пiдемо з нами?
Белочка погодилася. I пiшли вони в лiс, у будиночок до маляти.
Поïли вони, чаю попили, книжки почитали й лягли спати.
На наступний ранок вони вiдправилися в село . Бiжать вони дружно, пiснi
наспiвують. Прибiгли й бачать: там, у кущах сидить кошеня.
Бiлка говорить:
- Кошеня, пiдемо до нас жити, а кошеня повертається до бiлки й
сумно дивляться на неï. Бiлка починає запитувати: - Що
трапилося? Що з тобою?
Раптом кошеня рiзко повернулося й гавкнуло:
- Гав-Гав-Гав!
Бiлка злякалася й побiгла, але кошеня прогавкало ïй:
- Постiй!
I бiлка повернулася. Кошеня ïй пояснив:
- У мене голос зненацька помiнявся.
Бiлка зачудувалася й покликала друзiв. Вона розповiла ïм про лихо
кошеняти, i друзi вирiшили допомогти.
Вони побiгли в поле й покликали маму маляти. Вона й говорить:
- Тобi потрiбно лежати, i тобi потрiбна допомога друзiв, а ще фрукти й
горiхи.
Кошеня дуже-дуже хотiв видужати, i вiн послухався маму маляти. Друзi
щодня приносили йому фрукти й горiхи. Незабаром кошеня видужало й могло
грати iз друзями.
I друзi вирiшили побудувати будинок. Побудували вони будинок, великий-
превеликий, i написали:
Хто хоче, приходите жити!.
Бiгли якось мимо лисичка з вовком, наткнулися на це
оголошення й подумали: прийти до них жити? I прийшли. Звiрi зрадiли, що
тепер ïх стало дуже багато. I стали вони разом жити: мишеня-маля,
мишка-мати, ïжачок колючий, бiлка-гризун, лисичка — руда
сестричка й вовк — сiрий бочок.
Стали вони жити-поживати й добра наживати.

Настя Горшкова, 3А клас
зi школи 15 р. Череповца