Сюжет по прислiв'ю (Справi час, потiсi година)

Усна народна творчiсть — самий древнiй вид мистецтва. Велике мiсце
в ньому займають прислiв'я й приказки. Це мудрiсть народу, що пройшла
через столiття. Нашi предки хотiли передати своï знання, досвiд,
навички нам, що пришли в цей мир, щоб ми стали добрими й розумними,
справедливими й гарними. Вони запам'ятали в прислiв'ях i приказках
своï принципи й погляди на життя Наприклад, чудове прислiв'я:
Справi час, потiсi година учить нас цiнувати життя, ïï
швидкоплиннiсть використовувати з розумом. Як часто ми недозволено щедро
витрачаємо свiй час на дрiбницi, думаючи, що спереду його багато,
невимiрний океан. Виростаємо безтурботними ледарями, яким потрiбна
сильна пiдтримка батькiв. А ми, самi — те, коли будемо опорою
ïх i радiстю?
От прислiв'я й нагадує, що не можна витрачати дорогоцiнний час,
вiдпущений людинi на навчання й дорослiшання, на вивчення матерiалу,
залишеного в спадщину попереднiми поколiннями. Потрiбно щохвилини
навчального часу в класi проводити з користю, закрiплювати отриманi
знання, множити вмiння й навички, переданi нам у спадщину. Але в
дитинствi хочеться бiгати й грати, дивитися телевiзор i слухати музику.
На це теж вистачить часу, якщо навчитися рацiонально його
використовувати. Нiж iнтенсивнiше ти працюєш, тим радiснiше
вiдпочивати. Якщо ж життя стане вiчним святом, воно швидко набридне.
Навчання теж може стати задоволенням, якщо усвiдомлюєш
ïï необхiднiсть i користь. А допоможе в цьому прислiв'я:
Справi час, потiсi година.