Наскiльки важливоï є культура мовлення?

У сучасному життi, не вiдстаючи вiд темпу технiчного прогресу,
вiдбуваються й культурнi, i морально-етичнi змiни в суспiльствi.
Одночасно iз цим змiнюється й наша мова . Проте яких би змiн не
випробовувало суспiльство або наука, є деякi аспекти життя, якi не
повиннi зникати або видозмiнюватися. На мою думку, до них потрiбно
вiднести й культуру мовлення. Ще iз древнiх часiв умiння правильно
говорити вважалося невiд'ємною частиною виховання. У перших
навчальних закладах Древньоï Грецiï ораторське мистецтво
вважали однiєï iз семи головних наук. чи Можна сказати, що
зараз у нашiм суспiльствi, як i в Древнiй Грецiï, культура мовлення
перебуває на належному рiвнi? На мою думку, немає. Тiльки
послухайте, як розмовляють люди на вулицi! Багато хто з нас неправильно
ставлять наголосу в словах, неправильно вимовляють звуки, ковтають фрази
й часточки слiв.
Крiм того, недарма з'явилося поняття слова-паразити. Iнодi через цi
нескiнченнi слова-паразитiв ми не можемо зрозумiти, що хоче сказати
людина, не говорячи вже про те, що на висловлення коротенькоï думки
вiн витрачає втроє бiльше часу (поки людина перерахує
всi своï ну, отож, взагалi i як би…). От i
обрисовується сумна картина, а потрiбно ще згадати про великiй
кiлькостi ненормативноï лексики, що у деяких горi-ораторiв не несе
нi одного змiстовного або емоцiйного навантаження, проте вони активно
неï використовують
У школi на уроках розвитку зв'язного мовлення ми вчимо правильно й
зрозумiло висловлюватися, дотримуючись при цьому лаконiчностi. Iнодi ми
влаштовуємо цiкавi дискусiï на актуальнi для нас теми ,
зачiпаємо навiть фiлософськi питання! На мою думку, такi уроки
дуже кориснi й кiлькiсть ïх потрiбно збiльшити Я спробувала
звертати увагу не тiльки на змiст висловлень, а й на манеру мовлення
моïх ровесникiв, родичiв i просто людей на вулицi. I один раз менi
здалося, що ми розмовляємо на рiзних мовах! Це так званий сленг.
Як влучно помiтив Карл Сенберг, сленг — це мова, що зняв костюм,
плюнув на руки й узялася за роботу. Так, але iнодi люди старшого
поколiння просто не розумiють своïх онукiв. На мою думку,
немає нiчого поганого в iснуваннi сленгу або в тiм, що молодь
користується ним, проте, кожний повинен умiти висловлювати
своï думки лiтературною гарною мовою.
Адже використання синонiмiв, а не звичайних нейтральних слiв, робить
наше мовлення яскравiше. А людини, що має гарна вимова,
висловлюється ясно й лаконiчно, просто приємно слухати. Якщо
ж вiн говорить правильнi речi, але має низьку культуру мовлення, з
ним важко вiдразу погодитися, навiть якщо вистачить терпiння дослухати
його густо пересипають ненормативною лексикою мовлення до кiнця. Є
вiдоме росiйське прислiв'я: Хто ясно мислить, той ясно викладає.
Це, безумовно, правильно.
Я вважаю, що чистота мовлення є настiльки ж очевидною
необхiднiстю, як, наприклад, чистота примiщення. Нiхто адже не буде жити
в засмiченiй квартирi, якщо можна забрати в нiй i привести порядок. Так
само кожний повинен навести порядок у власних думках i у власному
мовленнi. Тодi спiлкування стане набагато ефективнiше, а головне,
набагато приємнiше для всiх нас