Хрестоматiя народного життя

Творчiсть Iвана Котляревського початок новоï ери
украïнськоï лiтератури, адже саме з неï починається
потужний рух нацiонального вiдродження. Енеïда , над якою I.
Котляревський працював майже три десятилiття, стала епохальним явищем у
духовному життi украïнського народу, визначила змiстовий напрям i
форму нашiй лiтературi.
Жив i творив I. Котляревський у час, коли, здавалося, самi пiдвалини
нацiональноï iдеï вiдбували одне з найсерйознiших випробувань
на право свого iснування взагалi. Всеохоплюючий iмперський тиск мав
остаточно призвести до знищення навiть можливих проявiв нацiонального
духу.
XVIII столiття у лiтописi iсторiï украïнського народу
позначене поневiрянням, визиском. Час, коли народ мiг втратити
надiï, традицiï, культуру, майбутнє i навiть себе.
Доборолась Украïна до самого краю, писав ïï генiй Тарас
Шевченко .
I раптом серед мертвоï тишi лунає зневажливий, саркастичний,
життєрадiсний смiх, який смiх пробудив у душах людей не тiльки
почуття гiдностi, а й повернув вiру в себе.
Мабуть, жоден народ у свiтi не надiляє такими повноваженнями
своïх митцiв, як украïнський. Особливо це стосується
письменникiв. Слово завжди користувалося авторитетом у наших людей, а
тому письменники сприймалися громадською думкою майже як пророки. А
втiм, поринаючи в нашу iсторiю й зважуючи на реалiï сьогодення, ми
переконуємося в тому, що незалежнiсть Украïни є
реальнiстю, заслуга нашого письменництва.
Отже, розглядаючи I. Котляревського лише як письменника, годi й думати
про повноту сприйняття цiєï суспiльноï постатi. Тiльки
вимiри громадсько-лiтературнi здатнi реально визначити його масштабнiсть
i значення. Уже сучасниками Енеïда сприймалася як своєрiдна
енциклопедiя народного життя, панорама побуту i звичаïв. I.
Котляревський запозичив з поеми Вергiлiя лише основну сюжетну лiнiю та
iмена головних героïв.
Основним джерелом i натхнення була для письменника тогочасна дiйснiсть.
Найважливiше те, що I. Котляревський поставив перед собою досi не чуване
завдання передати все новими творчими методами.
Украïнськi типи, реалiï побуту, несподiванi ситуацiï
автор передавав i вiдтворював з незвичайною щирiстю та виразнiстю.
Щедрий гумор лише доповнював образну завершенiсть героïв поеми.
За мiфологiчною канвою просвiтлюються обриси тогочасного суспiльства,
сповненого життєвих неспра-ведливостей.
Нацiональна ж особливiсть характеру украïнського народу непоборна волелюбнiсть, наполегливiсть.
Ц Iєю свiтлою iдеєю пройнята поема Енеïда. Причина
довговiчностi цього твору, за словами О. Бiлець-кого, в єдностi
авторського задуму i стилю, в оптимiстичному стихiйно-реалiстичному
свiтовiдчуттi, яким вона пройнята. Вона була першою друкованою пам'яткою
украïнськоï лiтератури, що немовби завершувала перiод довгого
життя i водночас вiдкривала перспективи нового розвитку, i, незважаючи
на свою комiчну зовнiшнiсть, була серйозною за своïм громадським
значенням.