Илиада

Илиада — поема, що оповiдає про подiï останнього,
десятого року Троянськоï вiйни. Головний герой Илиади, тобто поеми
про Илионе, — Ахiллес (Ахiлл), син смертного й богинi, храбрейший
iз грецьких героïв; вiн був ображений проводирем грецькоï ратi
Агамемноном i вiдмовився воювати проти троянцев. Однак пiсля загибелi в
боï Патрокла, свого друга, вiн, приборкавши гнiв, знову
вступає в битву й вражає на смерть Гектора, вождя троянських
воïнiв i сина пануючи Приама. Навколо основноï сюжетноï
лiнiï поеми групується велика кiлькiсть епiзодiв, де
з'являються iншi вождi й героï. У вiйнi беруть участь як люди, так
i боги Олiмпу. Попутно часто пригадуються сказання й перекази рiзних
часiв, що передували в епосi мiфам про узяття Троï. Творцевi Илиади
властив глибоке спiвчуття людському горю. Справжнiм гуманiзмом
перейнятi, наприклад, такi сцени поеми, як розставання Гектора iз
дружиною Андромахой або епiзод, у якому Приам благає Ахiлла видати
йому тiло Гектора.