Творчiсть Горацiя одна з вершин римськоï лiтератури

У перелiку найвидатнiших поетiв золотоï доби римськоï
лiтератури, у перших його рядках, фiгурує iм'я Квiнта Горацiя Флак-
ка, автора багатьох гiмнiв, сатир, еподiв, послань i звiсно ж, од, на
долю яких випала найбiльша слава. Ознайомившись iз цими творами, не
виникає сумнiвiв, що вони належать перу гiдного спадкоємця
таких генiïв давньогрецькоï поезiï, як Алкей, Сапфо,
Анакреонт. До речi, своï вiршi Горацiй писав строфами,
винахiдниками яких були саме цi еллiнськi митцi (сапфiчна строфа, архi-
лохова, асклепiадова…)
Кохання, задачi поезiï, буття людини, природа , сiльське життя
— це головнi теми творiв великого римського поета, який писав
своï вiршi з особливим мелодизмом, лiризмом, надiляв ïх нiжною
благозвучнiстю й м'якiстю. Особливо варто вiдзначити оду До Мельпо-мени,
присвячену музi драми й трагедiï, музi театру. Iз глибокою пошаною
та любов'ю склав поет цей вiрш, який став своєрiдною рисою,
проведеною Горацiєм на певному етапi своєï творчостi. В
одi римський митець дякує музi Мельпоменi, якiй, за його ж
словами, завдячує своïм визнанням i повагою до себе. ïй
же адресовано жартiвливий, повний тепла докiр: на кого в час народження
впаде твiй погляд дружнiй, тому не буде милим анi кулачний бiй, анi
кiнськi змагання — жодна з традицiйних чоловiчих розваг не буде
так цiкавити й збурювати, як дивовижна краса природи й бажання увi-
ковiчнити ïï у своïх вiршах. Iншою з найвiдомiших у
Горацiя є ода До Маiлiя Торквата, яка проносить у нашiй уявi
картини змiн зими весною, останню — спекотним лiтом. Зелень трав i
буйнiсть вiтру, шум рiчок, танцi нiмф — на такому тлi слова поета
про час, який викрадає нашi блаженнi днi, не здаються гiркими.
Легкий, мов тiнь дима, смуток i туга охоплюють читача, але поряд iз цим
ми бачимо в описах пор року й рiчного циклу алюзiю на наше життя, що так
само прекрасно, як i природа навколо нас. Роки людського буття увiбрали
в себе льодянисту красу снiгу, буйнiсть весни й пристрасть лiта,
мудрiсть i золото осенi, iз щедрими дарами якоï нестрашно знов
зустрiти зиму, пiд снiговою ковдрою якоï до нас прийде вiдпочинок.
Але не варто також i забувати про те, що життя не вiчне. Наявнiсть
цiєï думки в нашiй свiдомостi допоможе нам не лише достойно
зустрiти свiй кiнець, але повно й максимально насичено проживати
своï днi.
Критики й лiтературознавцi часто розходяться в поглядах на тi чи iншi
речi, але на тому, що творчiсть Горацiя, дивовижного майстра вiрша,
творця поезiï розуму, блискучоï та гармонiчноï, —
одна з вершин римськоï лiтератури, зiйшлися всi.