Вивчення повiстi Чарльза Дiккенса Рiздвяна пiсня у прозi

Сьогоднi ми ознайомимося з видатним англiйським письменником XIX ст. Ч.
Дiккенсом. Упродовж кiлькох урокiв ми здiйснимо уявнi мандрiвки у часi:
побуваємо в Англiï часiв Дiккенса, зазирнемо до контори
Ебенезера Скруджа та вiдсвяткуємо Рiздво з родиною Кретчитiв. 7
лютого 1812 року у подружжя Джона та Елiзабет Дiккенс народився син
Чарльз. Його батько був чиновником морськоï скарбницi, тож не мiг
похвалитися нi багатством, нi знатним родом. Спочатку родина жила в
достатку. В теплi лiтнi днi влаштовувалися пiкнiки, катання на рiчцi,
вечорами любительськi спектаклi. Батько водив Чарлi та його старшу
сестру в театр, навчав ïх спiву. Потiм батько заплутався в боргах,
i життя родини рiзко змiнилося. Сподiваючись втекти вiд кредиторiв,
сiм'я переïхала до Лондона.
Але це не допомогло. Батько потрапив до борговоï в'язницi. Для
сiм'ï почалися чорнi днi. Чарлi був змушений залишити школу i
працювати на фабрицi вакс/!. Учень. Щасливе дитинство Дiккенса було
зруйноване банкрутством та арештом батька. З десяти рокiв хлопець був
змушений працювати, щоб заробляти на прожиття. Про 1216 годин працi на
лондонськiй фабрицi вакси, де Чарлi наклеював ярлики, вiн згадував iз
жахом i смутком. Навiть у зрiлi роки Дiккенс не мiг примусити себе
пройти повз фабрику на Чаррiнг.Крос. “Жодними словами не можна
було передати моï душевнi муки!” згадував письменник.
Дiккенс займається самоосвiтою, працює в юридичнiй конторi,
судовим репортером. Через деякий час Вiн посiв чiльне мiсце серед
англiйських журналiстiв 1883 року в газетi “Мансли магазин”
з'явилось йоге перше оповiдання, пiдписане дивним iм'ям
“Боз” ( це було жартiвливе прiзвисько його молодшого брата.
“Нариси Боза” стали популярними. Так в англiйськiй
лiтературi з'явилося нове iм'я: Чарльз Дiккенс. Попереду були важкi роки
працi, слава, яку принесли роман1,” “Пригоди Олiвера
Твiста”, “Записки Пiквiкського клубу”. “Домбi i
син”, “Девiд Копперфiлд” та iн. Так, на життєвих
дорогах Ч. Дiккенса було багато перешкод, але вiн був упевненим, що
добре i розум мусять здолати зло. Саме тому вже у зрiлом, вiцi, коли
письменник став автором багатьох знаменитих романiв, подарував
своïм читачам чарiвну казк. про добрi почуття i спогади, якi можуть
навiть “жмикру та” перетворити на добру i лагiдну людину.
В Англiï iснувала традицiя: перед Рiздвом у пресi публiкували твори
на рiздвяну тематику, Дiккенс теж написав збiрку “Рiздвянi
оповiдання”, що побачила свiт у 1843 роцi, У нiй вiдбилися погляди
автора на суспiльство. Сам письменник розглядав цей твiр як соцiальну
програму, як заклик до єднання багатих i бiдних. Одне з оповiдань
збiрки називається “Рiздвяна пiсня у прозi” i
має пiдзаголовок “Святвечiрнє оповiдання з
привидами”.
Вчитель. Дiккенс писав: “Я вiрю i маю намiр вселяти людям вiру в
те, що на свiтi iснує прекрасне”. Переконатися в цьому ми
зможемо, читаючи та аналiзуючи “Рiздвяну пiсню у прозi”.
Рiздво особливе свято. Ми чекаємо його щороку з надiєю на
радiсть. Цiєï пори на вулицi горять святковi вогнi, у
крамницях продаються блискучi iграшки, а в наших домiвках
готується святкова вечеря, I коли над землею сходить рiздвяна
зiрка, а на ялинцi запалюються запашнi свiчки, здається, що зараз
трапиться диво…
СКРУДЖ Риси характеру i поведiнка
Зовнiшнiсть
“Постать немов його заморозилась”; “нiс
загострився”; “щоки поморщились”; “хода стала
скутою”; “очi почервонiли”; “тонкi губи
посинiли”; “голос хитрий та прикрий скрипiв”;
“холодний iнiй лежав у нього на головi, на бровах i на сухiм
пiдборiддi”.
“Жмикрут”;
“умiв схопити людину як клiщами, придушити, скрутити”;
“старий грiшник”; заздрiсний, жадiбний ; “твердий, як
кремiнь”; “нiяке кресало не могло викресати з його
благородноï iскри”;
“скритий, потайний, як той слимак”; “холоду
душi”.
Зображення життя Скруджа на по чатку твору
“Скрудж всюди носив з собою холод…” “Нiяка спека
не могла зiгрiти Скруджа, нiякий холод IЗ морозив його…”
“Не було вiтру жорстокiшого за Скруджа, снiгу упертiшого, дощу
такого невблаганного, як Скрудж. Злива, град, снiг, сльота мали тiльки
одну кращу за нього прикмету, вони бувають часами щедрi, а Скрудж
нiколи”.
Висновок. Отже, привид Марлi з'являється не випадково. Вiн не
тiльки лякає Скруджа, а й дає йому можливiсть стати на шлях
змiн, поки ще не пiзно, поки вiн назавжди ще не втратив змогу творити
добро, поки у нього є шанс врятувати душу вiд вiчних страждань,
повернутися до християнських цiнностей: милосердя, любовi, прощення,
добра. Саме для цього автор використав фантастичнi елементи оповiдi.
Звернiть увагу на те, що автор змалював нам життя доброï
бiдноï родини Кретчитiв, якi шанобливо i щиро святкують Рiздво.