Позначення м'якостi приголосних на письмi

М'якiсть приголосних звукiв на письмi передаємо кiлькома
способами:
1. М'яким знаком.
2. Буквами я, ю, є: ляля, люди.
3. Буквою /': лiс, сiно. М'який знак пишемо:
4. У кiнцi слова та складу для позначення м'якостi приголосних д, т,
з, с, дз, ц, л, н: мiдь, радiсть, скрiзь, ґедзь, зась, мiць,
сiль, осiнь, дядько, батько. У дiєсловах перед постфiксом -ся
(-сь ) м'який знак зберiгається: вiдгукується,
пiдносься (але: пiднiсся, трясся, бо i/iднiс, тряс).
5. Пiсля м'яких приголосних у серединi склад} перед о: дзьоб,
бадьорий, сьогоднi, останнього, тре ~ тього
6. Пiсля м'яких приголосних перед твердими, батько, бiльший.
7. Пiсля з, ц, с у словах на -зький, -ський, -цький, -зькiсть, -
ськiсть, -цькiсть, -зько, -цько, -сько, -зькому, -ському, -цькому,
-зьки, -ськи, -цьки: запорiзький, козацький, сiльський, близький,
людський, вузько, хвацько, видовисько, вiйсько, по-украiнському (по-
укра ïнськи). Примiтка 1. У словах баский, боязкий, в'язкий,
ковзкий, порский, плоский, рiзкий та похiдних вiд цих слiв м'який
знак не пишемо
8. Пiсля н у суфiксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -юсшьк-:
серденько, голубонько, рiченько, тонесенький, тонiсiнький,
малюсiнький.
9. Пiсля м'якого л перед наступним приголосним. ïдальня,
читальня, сiльськiт, суспiльство, пальця, стiльця, будiвельник,
тональнiсть.
10. В iншомовних словах пiсля д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, i,
йо: конферансьє, ательє, мiльйон, Лавуазьє,
Мольєр, Ньютон, Реньє, Вiньi. Примiтка 2. Коли я, ю,
є пом'якшують попереднiй приголосний, то перед ними ь не
пишемо дюна, iлюзiя, мадяр, малярiя, нюанс, тюбик, тюль, Аляска,
Дюма, Цюрих.
11. У дiєслiвних формах дiйсного та наказового способу: косить
— косять, ходить — ходять, стань - станьте, виходь
— виходьте
12. У прiзвищах пiсля м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н: а) перед
я, ю, є, ï: Третьяков, Iльюшин, Полозьєв,
Анань'пг, б) перед приголосним: Коньков', в) у кiнцi слова. Соболь.
М'який знак не пишемо:
13. Пiсля б, п, в, м, ф, р у кiнцi складу та слова голуб, сипте, степ,
ставте, верф, сiм, кобзар, лiкар, секретар, шкопяр, Харкiв, крiм
слова Горький.
14. Пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфiксами -ств(о), -ськ(ий):
iнженер, iнший, кiнчик, менший, тонший, Уманщина, громадянський,
селянський, громадянство, селянство, але: бриньчати, доньчин,
няньчин, няньчити, женьшень, Маньчжурiя.
15. Пiсля м'яких приголосних, крiм л, якщо за ними йдуть iншi м'якi
приголоснi: вiнця, користю, сьогоднi, танцювати, щастя, але рiзьбяр
(i рiзьбар), тьмянiш i похiднi вiд них
16. Пiсля л в iменникових суфiксах -али(о), -илн(о). держално, пужално,
цi пiтно, але в зменшувальних формах ь пишемо» держальце,
пужальце й под. Примiтка 3. Коли ь уживається у формi
називного вiдмiнка iменника, то вiн зберiгається й у всiх
iнших вiдмiнках, коли ж у називному вiдмiнку його немає, то й
в iнших вiдмiнках (або формах) його не пишемо. Галька —
Гальцi, Гальчин; Наталка - Наталцi, Натаïчин.
17. Мiж подовженими м'якими приголосними, бут- тя, галуззя, життя,
ллється, сiллю
18. Пiсля д, н, т перед суфiксами -ченк(о), -чук, чишин: безбатченко,
Федчишин, але пiсля л пишемо ь Михальченко, Михальчук, Омельчеико
19. Пiсля ц у кiнцi слова — в iменниках чоловiчого роду
iншомовного походження: Галац, Суец, кварц, паяц, шприц, а також у
деяких вигуках, бац, буц, клац