35. Суфiксальний спосiб

С у ф i к с а ц i я найпродуктивнiший спосiб творення при- кметникiв.
Суфiксальнi якiснi, вiдноснi i присвiйнi при- кметники характеризуються
невеликою кiлькiстю продуктив- них словотвiрних типiв, значну ж
кiлькiсть утворень станов- лять малопродуктивнi типи. 56За особливiстю
твiрних основ якiснi прикметники подiля- ються на три групи: 1) слова з
немотивованою основою (синiй, слiпий); 2) слова, мотивованi
прикметниковими основами (бiлас- тий, довгуватий); 3) слова, мотивованi
iншими частинами мови: iменником {краплистий, гiллястий);
дiєсловом {тремтливий, виткий), числiвником {первинний,
вторинний), займенником {самотнiй). У прикметниках з мотивованими
основами виступають:
1) суфiкси, за допомогою яких творяться прикметники з новим значенням;
2) суфiкси, якi надають похiдним прикметникам додаткових вiдтiнкiв
зменшеностi /збiльшеностi або суб'єктив- ноï оцiнки. До
продуктивних словотвiрних типiв якiсних прикметникiв належать
вiдприкметниковi та вiдiменниковi утворення iз суфiк- сами -ав- (-яв-
), -аст- (-яст-), -ист-, -увага- (-юват-), що виражають: неповноту
або частковий вияв ознаки, названоï мотивуючим словом
(жовтавий, чорнявий); додаткову до ос- новноï (дiрчастий,
глинястий) або надмiрно виявлену озна- ку предмета (зубастий,
гiллястий, плечистий, норовистий); подiбнiсть до предмета
(землистий), частковий вияв ознаки предмета, названого мотивуючим
словом (малуватий, гiрку- ватий, тупуватий, червонястий), достатньо
виявлену озна- ку, таку, що видiляється (жилавий, кiстлявий,
головатий, талановитий, хазяйновитий). Низка суфiксiв виступає
в якiсних i вiдносно-якiсних при- кметниках, мотивованих iменниковою
або дiєслiвною озна- кою: -ив-, -лив на означення внутрiшнiх
якостей людини, ïï нахилiв тощо: правдивий, чутливий,
хворобливий, полохли- вий, вдумливий; -н- на означення властивостi
предмета чи особи: силь- ний, активний, надiйний, вичерпний,
поважний, розумний, сонний; -ивн-, -тивн-, -ичн-, -iчн на вираження
якiсних харак- теристик людини за дiяльнiстю: прогресивний,
суб'єктивний, конспiративний, ефективний, патрiотичний,
канонiчний (мотивуються здебiльшого iншомовними словами); -альн- (-яльн-
) на вираження нечiтко виявлених ознак предметiв або властивостей за
дiєю: вирiшальний, генiаль- ний, дiяльний; 57-к-, -ок на
позначення людини за певною схильнiстю до дiï, стану та iнших
ознак предметiв: боязкий, говiркий, жор- стокий. Суфiкси -л-, -уч-
(-юч-), -ач- (-яч-), -ущ- (-ющ-), -ащ- {-ЯЩ-) видiляються у
прикметниках дiєприкметникового по- ходження (в'ялий, сипучий,
колючий, лежачий, ходячий, тямущий, видющий, пропащий), але не
беруть участi в суфiк- сальному твореннi прикметникiв. Суфiкси
другоï групи можуть приєднуватися лише до при-
кметниковоï основи i надавати новоутвореному слову значення
збiльшеностi, згрубiлостi або зменшеностi чи iнтимно-ласкаво- го
ставлення. Цi значення пов'язанi з категорiєю
суб'єктивноï оцiнки предмета i його ознак. Значення
збiльшеностi i згрубi- лостi ознаки передається суфiксами: -езн-
, -енн-, -ач- (-яч-), -ущ-, (-ЮЩ-), наприклад: величезний,
здоровенний, добря- чий, багатющий. Значення зменшеностi i
здрiбнiлостi при- кмети або якостi виражається суфiксами: -еньк-
, -есеньк-, -iсiньк-, -юсiньк-, наприклад: гарненький, новенький,
рiдне- сенький, чистiсiнький, тонюсiнький. Вiдноснi прикметники
творяться переважно вiд iменникових основ, рiдше —
вiддiєслiвних та прислiвникових. У вiдiменникових похiдних
найпродуктивнiшим є суфiкс -Н-. Прикметники iз суфiксом -н-
виражають вiдношення до: мате- рiалу (мучний, м'ясний, срiбний,
паркетний); мiсця або просто- ру (стiнний, вiконний, районний,
пiвнiчний); часу (денний, годинний, сезонний); рiзних предметiв за
ïх призначенням та iншими ознаками i властивостями (машинний,
народний, при- родний). Суфiкс -н- продуктивний i у
вiддiєслiвних прикметниках: виховний, приставний, пiдривний.
Суфiкси -альн-, -ильн- виступають як у вiддiєслiвних при-
кметниках, так i в похiдних вiд iменникiв, наприклад: скла- дальний,
клепальний, театральний, експериментальний, журнальний, точильний,
свердлильний. Продуктивний у вiдносних i присвiйно-вiдносних прикмет-
никах суфiкс -ськ-, що виражає значення належностi установi,
органiзацiï чи певному колу людей, соцiальнiй групi тощо: мор-
ський, iнститутський, товариський, солдатський, бать- кiвський.
Суфiкс -ськ- i його варiанти -зьк-, -цьк- широко використовуються
при твореннi вiдносних прикметникiв вiд 58географiчних назв: Одеса
одеський, Париж паризький, Полоцьк полоцький. Суфiкси -Н-, -ан- (-ян-
), -ое-, -ев- (-ее-) творять прикмет- ники на означення матерiалу, з
якого зроблено предмет {мiдний, гречаний, круп'яний, березовий,
смушевий, баєвий). Суфiкси -ичн-, -iчн- (-ÏЧН-), -арн-
(-ярн-) продуктивнi в прикметниках, похiдних вiд iменникiв
iншомовного походжен- ня. Вони виражають вiдношення до певноï
галузi науки, гро- мадсько-полiтичного напряму тощо: iсторичний, педагогiч-
ний, архаïчний, гуманiтарний, молекулярний. У
вiддiєслiвних прикметниках виступає суфiкс -льн-, що
приєднується до тематичних суфiксiв
дiєслiвноï основи: складальний, копiювальний,
свердлильний, сушильний. Суфiкс -ч- властивий прикметникам,
утвореним вiд дiєслiв або iменникiв з дiєслiвною
основою: виборчий, споживчий, вiрчий. За допомогою суфiксiв -шн-,
-жн- творяться вiдноснi при- кметники вiд прислiвникових основ:
завтрашнiй, торiшнiй, справжнiй. Присвiйнi прикметники творяться вiд
основ iменникiв, що позначають людей або тварин. Вiд назв людей
творяться прикметники двох словотвiрних типiв: 1) вiд iменникiв II
вiдмiни за допомогою суфiкса -ïв i його варiантiв; 2) вiд
iменникiв I вiдмiни за допомогою суфiк- са -ин- i його варiантiв.
Суфiкс -iв i його варiанти -ова, -ов-е, -ов-i виступають у
прикметниках, утворених вiд iменникiв II вiдмiни твердоï гру-
пи: брат братiв {-ова, -ове, -овi), Iван Iванiв (ова, -ове, -овi),
командир командирiв (-ова, -ове, -овi), батько батькiв (-ова, -ове,
-овi). У формах жiночого i середнього роду однини та в множинi
суфiкс -iв виступає в кiлькох варiантах. Вiд iменникiв
м'якоï i мiшаноï груп II вiдмiни утворюються прикметники
iз суфiксом -iв i його варiантами -ев-а, -ев-е, ев-i: коваль ковалiв
(-ев-а, -ев-е, -ев-i), лiкар лiкарiв (ев-а, -ев-е, -ев-i), каменяр
каменярiв (-ев-а, -ев-е, -ев-i). Якщо твiрна основа
закiнчується приголосним -й (/), то в присвiйно- му
прикметнику виступає суфiкс -ïв (-єв-а, -єв-
е, -єв-i), що включає i цей приголосний твiрноï
основи, i словотворчий суфiкс прикметника: Сергiй Сергiïв (-єв-
а, -єв-е, -єв-i), водiй водiïв (єв-а, -єв-
е, -єв-i). 59Суфiкс -ин (-ин-а, -ин-е, -ин-i) виступає в
прикметниках, по- хiдних вiд iменникiв I вiдмiни всiх трьох груп
твердоï, м'якоï i мiшаноï: сестра сестрин {-ин-а, -ин-
е, -ин-i), Галя Галин (-ин-а, -ин-е, -ин-i), Саша Сашин (-ин-а, -ин-
е, -ин-i). Якщо твiрна основа закiнчується приголосним й (/'),
то ви- ступає суфiкс -ïн (-ïн-а, -ïн-е, -Ги-/),
що графiчно передає суфiкс -iн (пiсля м'якого приголосного
твiрноï основи) разом з кiнце- вим приголосним основи й (/):
Надiя Надiïн (-ïн-а, -ïн-е, -ïн-i). Суфiкс -ин
(-ин-а, -ин-е, -ин-i) виступає в прикметнику, утвореному вiд
iменника III вiдмiни: мати материн, ма- терина, материне, материнi.
Перед суфiксом -ин кiнцевi приголоснi твiрних основ г, к, х
змiнюються на ж, ч, ш: Ольга Ольжин, Лука Лучин, свекруха свекрушин.
Вiд назв тварин творяться присвiйнi та присвiйно-вiдноснi
прикметники за допомогою суфiксiв -ач- (-яч-), -ин- (-ïн-), -ое-
, -ев- та нульового: мишачий, воронячий, журавлиний,
солов'ïний, воловий, тхоревий, ведмежий. Присвiйно-вiдноснi
прикметники вiд назв людей творяться за допомогою суфiксiв -ськ- (-цьк-
): синiвський, професор- ський, батькiвський, читацький; -ач- (~яч-
): хлоп'ячий, дитячий. Зрiдка прикметники цiєï групи
творяться нульовим суфiксом: ворожий, отчий, парубочий.