94. Поняття про способи (роди) дiєслiвноï дiï

Категорiя виду є основним граматичним втiленням кате- горiï
аспектуальностi, що виражає мовними засобами погляд мовця на дiю у
ïï перебiговi в часi за ознакою обмеженоï чи не 8 5 6 1
225обмеженоï граматичним виявом. Сфера спрямованостi дiï до
ïï внутрiшньоï межi семантично пов'язана з позамовною
дiйснiстю. Однак об'єктивнi та суб'єктивнi аспекти
характеристики дiï, зумовленi поглядом мовця на ситуацiю,
вiдображуються в мов- леннi не лише у видових значеннях завершеностi/незаверше-
ностi дiï, на опозицiï яких будується категорiя виду.
Вони до- повнюються i конкретизуються додатковими якiсними, кiлькiсни-
ми, оцiнними та iншими вiдтiнками аспектуальностi з погляду
реальноï граничностi/неграничностi вияву дiï: тривалостi, крат-
ностi, повторюваностi, одноразовостi, розподiльностi, iнтенсив- ностi
тощо. У лiнгвiстичнiй лiтературi такi якiснi, кiлькiснi та iншi
аспектуальнi значення дiєслiв позначаються термiном с п о с о б и
(роди) д i є с л i в н о ï дiï, або розглядаються я к
аспектуальнi л е к с и к о — г р а м а т и ч н i р о з р я д и
дiєслiв, у межах яких видiляються дрiбнiшi, частковi пiдгрупи.
Термiн аспектуальнi лексико-граматичнi розряди менш ужи- ваний, оскiльки
позначає семантику тiльки лексико-граматич- ного рiвня й
залишає поза увагою лексико-семантичний рiвень аспектуальностi.
Способи дiєслiвноï дiï властивi всiй дiєслiвнiй
лексицi. У струк- турi речення акцiональнi значення виражаються
словотворчими засобами та синтаксично пов'язаними з дiєсловом адвербiальни-
ми компонентами. Наприклад, дiєслова походити, пострибати,
поспати, поплакати, почитати виражають внутрiшню обме- жену дiю
(доконаний вид) зi значенням невизначеноï граничноï
тривалостi, маркером якоï є префiкс по-. Цi дiєслова
поширенi детермiнантами недовго, трохи, якийсь час, один за одним тощо;
дiєслова попересолювати, попересушувати, поперемо- кати за
допомогою префiкса попере- виражають граничну роз- подiльну дiю в
надмiрному виявi {дуже сильно, занадто). Видовi форми дiєслова
мотивуються ïх основою i реалiзують можливiсть/неможливiсть
досягнення внутрiшньоï межi дiï, процесу, стану. На вiдмiну
вiд видових парадигматичних форм дiєслiв недоконаного i доконаного
виду способи дiєслiвноï дiï об'єднують переважно
дiєслова одного виду. Проблема класифiкацiï способiв
дiєслiвноï дiï досить склад- на i суперечлива.
Виокремлення ïх Грунтується на визначеннi загальних: якiсних
та кiлькiсних семантичних ознак аспекту- альностi або ще й ознак оцiнних
характеристик мiри вияву процесу, емоцiйного стану, iнтенсивностi
дiï тощо. В украïнськiй 226мовi налiчують до 20 способiв
дiєслiвноï дiï. В. М. Русанiв- ський 1 подiляє
ïх на р е з у л ь т а т и в н i (виходити, до- стоятися), ф а з о в
i {побiгти, розхворiтися, вiдгримiти), к i л ь к i с н i зi значенням
одноразовостi дiï (вiйнути, блис- нути), багаторазовостi
(поблискувати, попоходити, понаси- пати) i с т у п е н я i н т е н с и в
н о с т i (начитатися, виспiвувати, налютитися). А. П. Грищенко 2 також
називає 20 способiв дiєслiвноï дiï, зводячи
ïх до трьох типiв: ч а с о - в и х , к i л ь к i с н и х т а о ц i
н н и х . Класифiкацiя аспектуальних значень рiзних типiв ґрунтуєть-
ся загалом на семантицi дiєслiв, ïх здатностi реалiзувати про-
цесуальну ознаку в часi, ïï тривалостi, що виражається у
пев- них словотвiрних типах засобом префiксiв чи й суфiксiв. Ч а с о в i
способи дiєслiвноï дiï позначають початок, мо- мент
ïï (заговорити, побiгти, увiйти); кiнець нетривалого перебiгу
(вiдбiгти, вiдшумiти); результат тривання обмеже- ного певним перiодом
часу процесу (проспiвати, пройти); тривалу, розподiлену дiю
(розмiрковувати, роз'ïжджатися, вигулювати). К i л ь к i с н i
способи дiєслiвноï дiï репрезентують проце- си або
стани: одноразовi, миттєвi (мигнути, вколоти, гукну- ти); тривалi
з додатковою оцiнкою мовця: позитивною (на- спiватися, напитися),
негативною за наслiдком (досидiтися, догратися), надмiрною у триваннi
(перетруситися, перетри- мати) чи багаторазово повторюваною (попоносити,
понаги- натися), багаторазово-розподiльною (посходитися, перегуку-
ватися) та iн. О ц i н н i способи дiєслiвноï дiï можна
iнтерпретувати як такi, що виражають мiру або ступiнь перебiгу дiï
з погляду мовця, тобто н е ф а з о в i а к ц i о н а л ь н i з н а ч е н
н я : перер- вно-пом'якшеноï характеристики (поблискувати,
поколювати), супровiдноï неiнтенсивноï (пiдспiвувати,
пiдсолоджувати), ак- тивно-iнтенсивноï (виспiвувати,
викручуватися), збуджено-iнтен- сивноï (смiятися, розкручуватися),
надмiрно- або ускладнено- iнтенсивноï (вимальовувати, забрехатися,
зальопатися) та iн. 1 Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанiвський
В. М. Граматика украïнськоï мови: Морфологiя. К., 1993. С.
201210. 2 Сучасна украïнська лiтературна мова / За ред. А. П.
Грищенка. К., 2002. С 369370. 227Отже, суб'єктивнi оцiнки
об'єктивних дiй, станiв, процесiв розрiзняються в часових i
кiлькiсних виявах дiєслiвноï дiï у площинi додаткових
характеристик перебiгу ïх, якi нашарову- ються на видовi значення
досяжностi/недосяжностi внутрiш- ньоï межi,
результативностi/нерезультативностi. Цi фазовi зна- чення акцiональностi
виражають переважно дiєслова докона- ного виду. Нефазовi
акцiональнi значення необмежених про- цесiв є оцiнними
характеристиками зовнiшньоï межi (встанов- люваноï мовцем)
мiри або ступеня реалiзацiï дiï, стану, про- цесу i рiдше
обмежених (досяжних) процесiв.