99. Вториннi значення часових форм

Крiм основних значень часу, що безпосередньо виражаються часовими
формами дiєслiв, у процесi спiлкування може вира- жатися вiдносне
значення щодо моменту мовлення. Так, наприклад, у розповiдi про минулi
подiï поряд iз формами дiєслiв минулого часу вживаються форми
теперiшнього часу в значеннi минулого: Вийшов за школу свiта не видно,
слiпить очi, рве за поли, з нiг валяє (Вас). Форми майбутнього
часу також можуть уживатися в значеннi минулого або теперiшнього часу,
надаючи вiдтiнку раптовостi, несподiваностi, енергiйностi: Си- джу як
загуде в грубi, як сипне, вiйне снiгом у вiкна зразу стемнiло (Вас).
Сивий ус, стару чуприну вiтер розвi- ває; то приляже та послуха,
як кобзар спiває… (Т. Ш.). Вiдноснiсть часового значення
допомагають виражати мо- дальнi частки було, бувало. Наприклад: Ти було
пiдеш, ора- ти, виореш, засiєш i зажнеш, а панськi козаки прийдуть
та й заберуть усе (П. М.); Сидимо було день при днi у дiвочiй та робимо
(М. В.).