Хворобливий, хворовитий (хоровитий)

Хворобливий, хворовитий (хоровитий). Слово хворобливий у
прямому значеннi найчастiше вживають, коли йдеться про факт або явище,
якi свiдчать про хворiсть, є наслiдком хвороби: хворобливий
вираз очей, хворобливе марення i т. д. Увагу Тараса привернули його
великi строгi очi й жовтуватий, хворобливий колiр обличчя (О.
Iваненко). Нiч минула без сну. В хворобливому маячiннi жiнцi
ввижалися образи чоловiка й сина (О. Донченко).
У переносному значеннi хворобливий означає ненормальний, з
вiдхиленням вiд норми. Кожного разу, коли Катерина потрапляла по той бiк
брами, на подвiря тiтки, ïï охоплював хворобливий,
забобонний неспокiй (I. Вiльде).
Здебiльшого слово хворобливий у переносному вживаннi
передає вiдхилення вiд норми в бiк збiльшення, виражає
надмiрнiсть почуття чи риси характеру: Мати любила свою одиницю без
мiри, без тями, якоюсь хворобливою, нервовою любовю (I. Нечуй-
Левицький). За що така жорстока кара? За те, що має хворобливе
честолюбство? (О. Донченко).
Коли говорять про душевний бiль без якоïсь аномалiï у
забарвленнi, вживають слово болiсний: Ïï враження вiд
подiй останнього тижня було дуже болiсним.
Хворовитий (хоровитий) вживають для характеристики
постiйноï ознаки людини, схильноï до хвороби,
нездоровоï. Нараз умер мiй батько. Лишилася мати, немiчна та
хоровита (I. Франко). Була то суха, з хриплим голосом полька з
Лодзi Зося. Людина хоровита, передчасно постарiла, з жовтим до
неприємностi обличчям i таким же волоссям (М. Iрчан).
У переносному значеннi слово хворовитий (хоровитий)
не вживається.