Подвижник, сподвижник

Подвижник, сподвижник. Слово подвижник спочатку означало
аскета, людину, яка з релiгiйних переконань позбавляла себе радощiв
життя. У сучасному значеннi людина, яка самовiддано бореться за
досягнення високоï мети на якомусь важкому поприщi. Наприклад,
подвижник мистецтва, подвижник науки. Ми були у Бухенвальдi. Чули
розповiдь людини, яка бачила Тельмана востаннє. Могилою великого
подвижника революцiï став увесь, лiсом порослий горб
Бухенвальда; …Я шукав колоритну постать для портрета, щоб не сором
було й виставити його наступноï осенi. Хотiлося написати вченого,
такого, знаєте, лобастого мислителя, популярного в народi
першовiдкривача, подвижника науки (I. Волошин).
Сподвижник чийсь соратник у якiйсь надзвичайно важливiй
дiяльностi. Наприклад:
С. П. Крашенинников був сподвижником i другом М. В. Ломоносова
(Украïнська Радянська Енциклопедiя). Шiсть рокiв гримiли битви з
перемiнним успiхом. Загинуло багато сподвижникiв Хмельницького
Данило Нечай, Кривонiс, Небаба (О. Довженко). У другiй половинi 80-х
рокiв XVII ст. боротьбу народних мас проти польсько-шляхетського
панування на Правобережнiй Украïнi очолив Семен Палiй i його
видатнi сподвижники С. Самусь, А. Абазин та З. Iскра
(Украïнський iсторичний журнал).
У розмовнiй мовi слово сподвижник iнколи плутають з
подвижник.