Конструкцiï, що не є однорiдними членами речення

Не є однорiдними членами речення такi конструкцiï:
1) повторюванi слова, що виконують функцiю одного члена речення i
вживаються з метою наголошування на чомусь, посиленого вияву ознаки
тощо, наприклад: Ох не рання любов, не рання! (Л. Костенко); А
колесо, а колесо, а колесо! Торкнеш, його - подумати кортить: чого ж
ото кружитись в тому колесi, а чи не краще колесо крутить?! (Л.
Костенко); Усе, усе, усе — для битви (М. Вiнграновський);
Тихо, тихо в кiмнатi… (С. Васильченко);
2) цiлiснi фразеологiчнi вирази, компоненти яких часто є
антонiмiчними; такi сполучення виконують функцiю єдиного члена
речення (i смiх i грiх, нi слуху нi духу, нi те нi се, за i проти,
нi пуху нi пера, альфа i омега, нi ш вець нi жнець, содом i гоморра,
нi живий нi мертвий, старе й мале, i нашим i вашим, н i сiло нi
впало, нi кує нi меле, дешево й сердито, раз i назавжди, часто
й густо, рано чи пiзно), наприклад: Неси в щiльник свiй мозок, кров
i плоть (М. Рильський); I см iх i грiх було дивитися на цю недоладну
постать, натоптану злобою i болем (М. Стельмах); Дiвчатка раптом нi
сiло нi впало мiж собою побилися (В. Козаченко);
3) ускладненi форми простого присудка, що утворюються повторюваними сло
вами в сполученнi з частками (хочеш не хочеш, а йти треба; оце
заспiвав так заспiвав; радi не радi, а гостей зустрiчайте). Отже,
просте речення може ускладнюватись однорiдними головними i другоряд
ними членами, що утворюють цiлiсний структурно-семантичний блок, мiж
компо нентами якого наявнi єднальнi, зiставно-протиставнi,
роздiловi, приєднувальнi та градацiйнi вiдношення.