Короткi вiдомостi з iсторiï украïнськоï писемностi

Украïнська мова належить до старописемних мов. Украïнська
писемнiсть почи нається з XI ст. Виникнення украïнського
письма ученi пов'язують зi створенням на основi грецького алфавiту в IX
ст. нашоï ери слов'янського кириличного, або кирилицi, названого на
честь його творця — просвiтителя Кирила. Кириличним письмом
користувалися в Киïвськiй Русi, а потiм у староукраïнськiй,
старобiлоруськiй i староросiйськiй писемностях, якi пiзнiше зазнавали
змiн, що вiд бивали звуковi особливостi кожноï мови.
Староукраïнська писемнiсть формувалася на основi загальноруських
писемних традицiй та особливостей живих говорiв украïн ського
народу. Графiка староукраïнськоï писемностi, базуючись на
кирилицi, збе рiгала майже всi знаки давньоруського письма. Найдавнiшим
типом украïнського письма був устав — рiзновид кириличного,
що зявився у словянськiй писемностi на основi вiзантiйського
лiтургiйного (унiцiаль- ного) письма; iз XIV ст. поширюється пiвустав,-
а з кiнця XIV — початку XV ст. зявився скоропис, який досяг
найбiльшого розвитку iз XVII ст. Книгодрукування в Украïнi з кiнця
XVI i до початку XVIII ст. здiйснювалося традицiйним кириличним
пiвуставом. Реформа алфавiту i графiки в Росiï 1708 1710 рр.
зумовила змiни в накресленнi лiтер гражданським шрифтам (кириличне
письмо в традицiйнiй графiцi було збережено для перекладноï
лiтератури). Усунуто лiтери лi i А (якi позначали носовi голоснi),
лiтери *ь, ь, якi позначали короткi голоснi е, о та iн., що не
вiдповiдали звуковiй системi староукраïнськоï мови. Протягом
XIX ст. було уведено лiтери, якi збереглися i в сучасному правописi.
Хоча нi в Схiднiй, нi в Захiднiй Украïнi у ХУIП-ХIХ ст.
єдиних форм використання украïнськоï азбуки i
загальноприйнятого правопису не було. Iз зняттям царською Росiєю
заборони украïнського друкованого слова в 1905 р. украïнський
алфавiт i графiка сформувалися в ïхньому сучасному виглядi. У радян
ський перiод у правописi панувала тенденцiя до зближення
украïнських написань iз написаннями росiйською мовою (зокрема, було
вилучено лiтеру г). У 1960 роцi спецiальна правописна комiсiя
удосконалює украïнський правопис, внiсши деякi змiни у
вживання роздiлових знакiв, написання слiв окремо, разом i через дефiс.
За понад тридцять рокiв мова зазнала певних змiн: зявилися новi слова,
тривав процес запозичення, поповнювалась наукова термiнологiя, своï
вимоги орфографiï висувала перекладацька практика. У 90-х роках XX
столiття орфографiчна комiсiя запропонувала проект нового видання
Украïнського правопису, в якому вiдновлено порядок розташування
лiтер в абетцi, повернено лiтеру г, скорочено кiлькiсть виняткiв iз
правил, спрощено правопис складних слiв, урегульовано вживання
великоï 9 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА лiтери,
докладнiше опрацьовано правила щодо написання слiв iншомовного
походження, географiчних назв та особових найменувань людей. У 1993 роцi
четверте вндання Украïнського правопису, виправлене й доповнене,
побачило свiт. У сучасних умовах обговорюється видання нового
украïнського правопису, який повнiше вiдбиватиме фонетичнi
особливостi украïнськоï мови, написань слiв i ïх частин,
слiв iншомовного походження, уживання роздiлових знакiв (За Г. Пiвто-
раком, С Бевзенком).