Права й обов'язки суспiльних об'єднань

Правове положення некомерцiйноï органiзацiï багато в чому
iдентично статусу суспiльного об'єднання. Вiдповiдно до
Федерального закону вiд 12 сiчня 1996 р. Про некомерцiйнi
органiзацiï некомерцiйними є органiзацiï, що не ставлять
як основна мета дiяльностi витяг прибутку й не розподiляють прибуток мiж
учасниками. Це є найважливiшою особливiстю будь-якого суспiльного
об'єднання
Iнша особливiсть статусу некомерцiйноï органiзацiï укладена в
здiйсненнi социально-приорететних завдань. Основна мета функцiонування
будь-якоï некомерцiйноï органiзацiï — задоволення
духовних i iнших нематерiальних потреб громадян. Закон про суспiльнi
об'єднання ототожнює поняття некомерцiйноï
органiзацiï й суспiльного об'єднання (ст. 5), — на це
вказують iдентичнi способи створення й мети органiзацiй i суспiльних
об'єднань
У той же час є й принциповi розходження мiж базовим Законом про
суспiльнi об'єднання й Закон про некомерцiйнi органiзацiï в
правовiй регламентацiï дiяльностi некомерцiйних об'єднань.
Насамперед, Закон про некомерцiйнi органiзацiï практично не
допускає дiяльностi органiзацiï без ïï
державноï реєстрацiï, а Законом про суспiльнi
об'єднання передбачена можливiсть факультативного режиму
реєстрацiйних вiдносин: об'єднання самостiйно вирiшує
проблему участi в адмiнiстративно-правових вiдносинах з органами
юстицiï, при цьому допускається й альтернативний варiант
— суспiльне об'єднання вправi функцiонувати без
державноï реєстрацiï й не володiти правомочиями
юридичноï особи. У цьому випадку очевиднi протирiччя законiв. Отже,
так i не вирiшена проблема юридичноï основи реєстрацiï:
чи пiдлягають некомерцiйнi органiзацiï реєстрацiï як
суспiльнi об'єднання, або вони реєструються на загальнi для
всiх юридичних осiб пiдставах, у порядку передбаченим статтею 51 ГК РФ.
Некомерцiйнi органiзацiï вступають в адмiнiстративно-правовi
вiдносини в процесi створення, реорганiзацiï або лiквiдацiï.
Суб'єктом таких вiдносин є фiзичнi або юридичнi особи, що
клопочуть про створення некомерцiйноï органiзацiï, або про
змiну ïï статусу, i федеральний орган виконавчоï влади,
на який покладенi функцiï реєстрацiï органiзацiï. У
вiдношеннi релiгiйних громадських органiзацiй цi функцiï
здiйснюється федеральним Мiнiстерством юстицiï або його
територiальних органiв у суб'єктах Федерацiï
Вiдносини некомерцiйних органiзацiй i органiв державноï влади
багато в чому обумовленi властивим органiзацiям соцiально-прiоритетним
функцiям
Органи державноï влади вправi представляти органiзацiям пiльги по
сплатi податкiв, митних i iнших зборiв i платежiв, повнiстю або частково
звiльняти ïх вiд плати за користування федеральним i мунiципальним
майном, надавати iншi переваги й пiльги
Форми здiйснення контролю за дiяльнiстю некомерцiйних органiзацiй лише в
самому загальному видi визначенi Законом. Серед органiв виконавчоï
влади, яким органiзацiï зобов'язанi представляти iнформацiю про
свою дiяльнiсть, спецiально зазначенi лише органи державноï
статистики й податковi органи, але очевидно, що ïхнiй перелiк
значно ширше. Зокрема, у деяких випадках контрольнi функцiï в цiй
сферi здiйснюють органи юстицiï, органи внутрiшнiх справ i органи
безпеки. Форми й методи здiйснення контрольних органiв, перелiк
надаваноï ïм iнформацiï визначенi Законом про
некомерцiйнi органiзацiï. Ïм урегульованi в основному майновi
й iншi цивiльно-правовi проблеми: взаємини органiв держави й
некомерцiйних органiзацiй так i не були належним чином регламентованi
Серед суспiльних об'єднань особливий статус мають професiйнi
сполучники. Дефiнiцiï профспiлка i некомерцiйна органiзацiя багато
в чому схожi. Це об'єднання, що мають своєю метою
забезпечення й захист соцiально-прiоритетних iнтересiв ïхнiх
фiзичних осiб, що створили. Громадян, що об'єдналися в профспiлку,
зв'язує спiльнiсть виробничих i професiйних iнтересiв. Статус
профспiлок нагадує правове положення багатьох видiв
об'єднань, оскiльки в уставах практично всiх з них (творчих
сполучникiв, земляцтв, благодiйних i молодiжних органiзацiй, релiгiйних
об'єднань) передбачена та або iнша органiзацiя соцiально-правового
захисту трудових прав i iнтересiв фiзичних осiб. Профспiлки можуть бути
створенi тiльки у формi органiзацiï Серед адмiнiстративно-правових
вiдносин у дiяльностi профспiлок особливе значення мають ïхнi
взаємини з органами виконавчоï, законодавчоï й
судовоï влади. Стаття 5 Федерального закону Про професiйнi
сполучники, ïхнiх правах i гарантiях дiяльностi вiд 12 сiчня 1996
р. закрiплює принцип незалежностi профспiлок у своïй
дiяльностi вiд органiв виконавчоï влади й органiв мiсцевого
самоврядування. Законом соцiально передбачено, що профспiлки не
пiдзвiтнi й не пiдконтрольнi зазначеним органам. Забороняється
втручатися цим органам i ïхнiм посадовим особам у дiяльнiсть
профспiлок у тих випадках, коли це може викликати обмеження прав
профспiлок або перешкодити законному здiйсненню ïхньоï
уставноï дiяльностi.
Профспiлки i ïхнi члени залежать вiд органiв законодавчоï
влади: ïï приписання, втiленi у формi федерального закону або
закону суб'єкта Федерацiï, обов'язковi для виконання всiма
його членами, а в деяких випадках (наприклад, Кодекс законiв про працю)
безпосередньо торкають статус профспiлок, компетенцiю його органiв,
права й обов'язки ïхнiх членiв. У процес законодавчоï
регламентацiï, допускаються деякi обмеження прав профспiлок,
наприклад, при реалiзацiï громадянами, об'єднаними в
профспiлку, свого права на страйк i iншi види колективного протесту
проти дiй роботодавцiв (див. ст. 31 i ч. 4 ст. 37 Конституцiï).
Законодавство про суспiльнi об'єднання передбачає особливi
форми реєстрацiйних вiдносин, що виникають мiж особами, що
клопочуть про створення профспiлки, i органiв юстицiï. Законом про
профспiлки передбачена повiдомна державна реєстрацiя: профспiлки,
об'єднання, первиннi профспiлковi органiзацiï протягом мiсяця
вiд дня утворення направляють у Мiн'юст Росiï або його
територiальнi органи необхiднi документи, пiсля чого останнiй
зобов'язаний ïх зареєструвати. Базовим Законом про суспiльнi
об'єднання була передбачена процедура вiдмови об'єднанню в
реєстрацiï по тимi або iнших правових пiдставах, Вiдповiдно
до частини 1 статтi 8 Закону про профспiлки вiдмова в ïхнiй
реєстрацiï не допускається, однак частина 2 цi статтi
все-таки передбачає можливiсть вiдмови органiв юстицiï в
реєстрацiï або вiдхилення вiд ïï й оскарження цих
дiй у судовому порядку. Тим самим дiï, визнанi Законом
протиправними, цим же правовим приписанням квалiфiкуються в якостi
легiтимних! Недолiком Закону про профспiлки саме i є те, що вiн
передбачає процедуру й правовi пiдстави для вiдмови профспiлкам у
державнiй реєстрацiï.
Здiйснення профспiлками своïх прав, закрiплених Законом,
являє собою найпоширенiшу форму взаємин профспiлок i
исполнительной влади
Суб'єктами адмiнiстративно-правових вiдносин у цьому випадку
є роботодавця в особi керiвника органа виконавчоï влади й
вiдповiдних посадових осiб i представник профспiлкового органа.
Виникаючi в цiй сферi суспiльнi вiдносини мають всi ознаки адмiнiстративно-
правових. Насамперед, вони характеризуються нерiвнiстю сторiн.
Субординацiя проявляється в тiм, що Законом передбаченi права
профспiлок у ïхнiх взаєминах з роботодавцем, i обов'язку
останнiх задовольнити цi права. Органи державноï влади будь-якого
рiвня зобов'язанi погодити iз профспiлками проекти законодавчих актiв,
що зачiпають соцiально-трудовi права працiвникiв. Той же обов'язок
поширюється й на органи виконавчоï влади при розробцi ними
проектiв вiдповiдних нормативно-правових актiв
Законодавством передбаченi окремi види нормативних актiв органiв
виконавчоï влади, що вимагають узгодження iз профспiлкою в процесi
не тiльки ïхньоï розробки, але й здiйснення. Серед них акти,
що передбачають лiквiдацiю пiдприємства, установи, або його
пiдроздiлiв
Процес лiквiдацiï може вiдбуватися як з iнiцiативи самоï
профспiлки, так i з iнiцiативи органiв судовоï влади, включаючи й
органи прокуратури Росiï
Особливий статус у сферi виконавчоï влади не свойствен
взаєминам профспiлок з органами судовоï влади, включаючи й
органи прокуратури. Останнi вправi здiйснювати контроль i нагляд за
ïхньою дiяльнiстю, причому ïхнi повноваження не обмеженi якою-
небудь певною сферою, як це передбачено Законом про профспiлки у випадку
здiйснення контрольних функцiй органами виконавчоï влади
Законом про суспiльнi об'єднання передбачено, що дiяльнiсть
окремих видiв суспiльних об'єднань може бути врегульована в
спецiальних законах. Першим серед них став Федеральний закон вiд 11
серпня 1995 р. Про добродiйну дiяльнiсть i благодiйнi органiзацiï.
Вiдповiдно до цього Закону, благодiйна органiзацiя повинна вiдповiдати
всiм основним ознакам суспiльного об'єднання, певним Законом про
суспiльнi об'єднання. Створена для здiйснення соцiально-
прiоритетних цiлей, некомерцiйна благодiйна органiзацiя повинна мати
найважливiшу властивiсть: ïï дiяльнiсть повинна носити
безкорисливий характер — безоплатний або на пiльгових умовах.
Пiльговi умови означають надання добродiйникам тих або iнших пiльг i
переваг (насамперед, матерiального характеру), що стимулюють цей
рiзновид соцiально-прiоритетноï дiяльностi. Однак державнi
гарантiï — надання податкових i майнових пiльг —
поширюється лише на благодiйнi органiзацiï, але не на
юридичних i фiзичних осiб, що є спонсорами благодiйних органiзацiй
(див. ст. 18 Закону про благодiйнi органiзацiï).
Благодiйнi органiзацiï, як i всi iншi суспiльнi об'єднання,
не вправi перерозподiляти кошти, отриманi в результатi
пiдприємницькоï дiяльностi, мiж своïми членами або
учасниками. У вiдповiдностi зi статтею Закону про добродiйну дiяльнiсть,
благодiйна органiзацiя не вправi використовувати бiльше 20% фiнансових
засобiв, що витрачаються за фiнансовий рiк, на оплату працi адмiнiстративно-
управлiнського персоналу. Тим самим подiбна форма протиправного
перерозподiлу коштiв неможлива серед членiв або учасникiв благодiйних
органiзацiй
Пiдстави виникнення й припинення адмiнiстративно-правових вiдносин,
суб'єктiв яких є благодiйнi органiзацiï, багато в чому
такi ж, як i в некомерцiйних органiзацiй i профспiлок. У Законi про
добродiйну дiяльнiсть, як i в Законi про некомерцiйнi органiзацiï,
не зазначений орган державноï реєстрацiï благодiйних
органiзацiй. Ця процедура повинна здiйснюватися у порядку, установленому
федеральними законами.
Адмiнiстративно-правовi вiдносини виникають у процесi подання
благодiйним органiзацiям органами виконавчоï влади рiзних пiльг i
переваг, наприклад передача у власнiсть державного майна У Законi про
благодiйну органiзацiю бiльш детально врегульованi форми контролю: орган
влади, що здiйснює реєстрацiю благодiйноï
органiзацiï, вправi контролювати ïï фiнансово-
господарську дiяльнiсть по використанню майна й витратi засобiв.
Це означає, що пiдконтрольно може бути вся iнформацiя, що
пiдтверджує зобов'язально-правовi вiдносини органiзацiï з будь-
якими юридичними й фiзичними особами. Крiм активних форм контролю,
здiйснюваних посадовими особами органа, що реєструє,
безпосередньо на мiсцi, передбаченi й пасивнi форми: благодiйна
органiзацiя, представляючи що реєструє або податковому
органу рiчний звiт про свою дiяльнiсть, iнiцiює й виникнення адмiнiстративно-
правових вiдносин
Крiм контролю органа, що реєструє, за фiнансово-
господарською дiяльнiстю благодiйних органiзацiй важливе мiсце
придiляється контролю податкових органiв, якi контролюють джерела
доходiв органiзацiй, розмiри одержуваних ними засобiв i сплату податкiв.
У цьому випадку контрольна дiяльнiсть що реєструють i податкових
органiв багато в чому iдентична: ïï об'єктом є все
та ж iнформацiя про суспiльно-правовi вiдносини благодiйних органiзацiй.
Очевидно, що всi види фiнансового контролю повинна здiйснюватися
податковими органами
Таким чином, очевиднi розходження в правовiй регламентацiï
дiяльностi суспiльних об'єднань у базовому Законi про суспiльнi
об'єднання й у прийнятi пiзнiше законах про окремi види суспiльних
об'єднань. Статус окремих видiв юридичних осiб, наприклад,
виробничих кооперативiв, досить нагадує правове положення
суспiльних об'єднань. Однак дана форма спiльноï дiяльностi
громадян переслiдує основною метою витяг прибутку, що зовсiм
неприйнятно для статусу некомерцiйних об'єднань
Звичайно, можуть приймати спецiальнi закони про окремi види
об'єднань, але ïхня вiдповiднiсть приписанням базового Закону
про суспiльнi об'єднання обов'язково. Однак фактично цей принцип
не завжди дотримується