Припинення повноважень Президента РФ
Згiдно ст. 91 Конституцiï, Президент має недоторканнiсть. Цеозначає: нiхто не може застосувати вiдносно Президента фiзичного
або психiчного насильства; його не можна затримати, не обшукати, не
заарештувати, не залучити до будь-якого виду правовоï
вiдповiдальностi, поки вiн перебуває на посадi Президента;
нарештi, Президента не можна скинути, не вiдсторонити вiд виконання
обов'язкiв
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 92 Конституцiï Президент РФ приступає
до виконання повноважень iз моменту приношення ïм присяги,
припиняє ïхнє виконання з витiканням строку його
перебування в посадi з моменту приношення присяги знову вибраним
Президентом РФ.
Останнiм часом привертають пильну увагу теоретичнi й практичнi питання,
пов'язанi з достроковим припиненням повноважень Президента РФ. У ч. 2
ст. 92 Конституцiï, присвяченоï цим питанням, говориться:
Президент Росiйськоï Федерацiï припиняє виконання
повноважень достроково у випадку його вiдставки, стiйкий нездатностi по
станi здоров'я здiйснювати приналежнi йому повноваження або звiльнення з
посади. При цьому вибори Президента Росiйськоï Федерацiï
повиннi вiдбутися не пiзнiше трьох мiсяцiв з моменту дострокового
припинення виконання повноважень . Украй важливе значення має й
наступна, третя частина ст. 92: У всiх випадках, коли Президент не в
змозi виконувати своï обов'язки, ïх тимчасово виконує
Голова Уряду Росiйськоï Федерацiï. Виконуючий обов'язки
Президента не має права розпускати Державну Думу, призначати
референдум, а також вносити речення про виправлення й перегляд положень
Конституцiï Росiйськоï Федерацiï .
Як видно, у ст. 92 зазначенi три способи дострокового припинення
виконання повноважень Президента: вiдставка, стiйка нездатнiсть по станi
здоров'я здiйснювати приналежнi йому повноваження, вiдмова вiд посади.
Розглянемо кожний з них
Вiдставка. Це добровiльний вiдхiд з поста пiдписанням письмовоï
заяви, що сповiщає про залишення посади, усного оголошення буде в
цьому випадку навряд чи досить. Подача у вiдставку й прийняття Головою
Уряду на себе виконання обов'язкiв Президента мають уже безповоротний
для Президента характер. Iнакше кажучи, Президент не може потiм
оголосити, що вiн передумав i вiдзиває свою заяву про вiдставку
Правда, виникає практичне питання: чи наступає для Голови
Уряду виконання обов'язкiв Президента при вiдставцi останнього
автоматично або ж Голова повинен офiцiйно оголосити про початок
виконання обов'язкiв? Щоб уникнути непорозумiнь на цей рахунок було б
корисним тлумачення ст. 92 Конституцiï з боку Конституцiйного суду
РФ. Можна запропонувати наступне тлумачення: оскiльки Конституцiя
говорить лише про вiдставку Президента й не передбачає того, що
хтось таку вiдставку прийняти, початок розвитку подiй викликається
фактором офiцiйного оголошення Президентом про вiдставку, що, як
сказано, подається в писемнiй формi (iз вказiвкою не тiльки року,
мiсяця й дня, але також i години, з якого починається вiдставка),
навiть якщо Президент повiдомляє про неï в публiчному виступi
або в заявi по телебаченню й т. п. Причому вiдставка повинна випливати в
день оголошення про неï; тобто Президент не може оголосити сьогоднi
про те, що через тиждень, мiсяць i т.д. вiн iде зi свого поста, тому як
подiбна ситуацiя й припускає для Президента можливiсть передумати
i вiдкликати свою заяву
C оголошеного моменту ( дня й години ) Голова Уряду вважається
автоматично приступили до виконання обов'язкiв Президента. У свою чергу
й прем'єр негайно робить заяву про те, що вступив у виконання
обов'язкiв. Така його заява необхiдно для громадського спокою й
забезпечення нормального продовження загального ходу державних справ.
Але не бiльше того Стан здоров'я. При рiшеннi питання про долю
повноважень Президента у зв'язку зi станом здоров'я можливi двi
ситуацiï
Перша ситуацiя. Президент почуває себе хворим, але вiн у ясному
розумi й тому сам повiдомляє, що не може продовжувати виконання
повноважень Президента в силу фiзичноï немочi. Для цiєï
ситуацiï саме й пiдходить початкова формула ч. 2 ст. 92: Президент
припиняє виконання повноважень достроково у силу стiйкоï
нездатностi по станi здоров'я здiйснювати приналежнi йому повноваження.
Але це практично означає ту ж вiдставку — лише iз вказiвкоюконкретноï пiдстави
Друга ситуацiя. Стан здоров'я Президента таке, що потрiбно спецiальний
авторитетний медичний висновок; що стосується власноï думки
Президента, те або його неможливо запитати, наприклад, при стiйкiй
втратi свiдомостi, або ця думка при станi Президента не може мати
вирiшального значення, примiром, при наступивших глухотi, слiпотi й т.д.
Мова йде, отже, про випадки, коли, на вiдмiну вiд вiдставки, особиста
воля Президента об'єктивно не може бути вирiшальним фактором, i
Голова Уряду повiдомляє про прийняття на себе виконання обов'язкiв
Президента на пiдставi медичних документiв. Правда, i тут не все просто.
Тому необхiдно розглянути рiзнi варiанти, хоча для того, щоб хтось не
шукав непрямих форм скинення Президента
Один варiант, як говориться, безповоротний. Медична комiсiя
констатує, що Президент уже не в змозi повернутися до справ. Тодi
Голова Уряду приступає до виконання обов'язкiв Президента,
здається, вiд дня й години, коли йому став вiдомо висновок
медичноï комiсiï; i робить спецiальне оголошення про це. I вiд
дня такого оголошення починається вiдлiк зазначених у
Конституцiï 3 мiсяцiв для проведення нових виборовши
Iнший варiант — положення, коли Президент по станi здоров'я не
може тимчасово виконувати своï обов'язки, але є надiя на те,
що лiкування вiдновить його сили, пiсля чого вiн знову зможе вести
державнi справи. Для подiбного варiанта слова ч. 3 ст. 92
Конституцiï у всiх випадках, коли Президент Росiйськоï
Федерацiï не в змозi виконувати своï обов'язки, ïх
тимчасово виконує Голова Уряду Росiйськоï Федерацiï
треба трактувати таким чином, що тепер Прем'єр замiщає
Президента
Питання в тiм, потрiбно чи в цьому випадку Президентовi робити
спецiальна заява. Очевидно, все залежить вiд конкретноï
ситуацiï. Якщо Голова Уряду РФ iде у вiдпустку, вiн покладає
своï обов'язки на один з перших заступникiв. Нiяких публiчних заяв
не робиться, але видається вiдповiдне розпорядження Голови.
Звичайно, якщо перший заступник один, то можна обiйтися й без
розпорядження, оскiльки зазначене правило передбачається логiчно
або знаходить висвiтлення в законi Оправительстве.
Iз Президентом iнше положення. Його замiщення Головою Уряду на час
вiдпустки не передбачено. Перебуваючи у вiдпустцi, Президент
продовжує залишатися при виконаннi . Тому формулювання ч. 3 ст. 92
розрахована на екстраординарнi ситуацiï. А от при ïхньому
настаннi все залежить вiд конкретних обставин. Коли Президентовi РФ Б.Н.
Єльцину стояла нескладна операцiя по виправленню перегородки носа,
то заяви про перекладання обов'язкiв на Голову Уряду не робилося. Однак
перед операцiєю на серце Президент видав кiлька указiв щодо
порядку тимчасового виконання його обов'язкiв Головою Уряду
Насамперед Президент визначив загальнi умови тимчасового виконання
обов'язкiв. 19 вересня 1996 р. був прийнятий Указ Про тимчасове
виконання обов'язкiв Президента Росiйськоï Федерацiï . У ньому
говорилося: з метою забезпечення умов безперервного здiйснення
державноï влади й на пiдставi ч. 3 ст. 92 Конституцiï РФ
установити, що тимчасове виконання обов'язкiв Президента Росiйськоï
Федерацiï в перiод, певний вiдповiдно до окремих указiв Президента
Росiйськоï Федерацiï у зв'язку iз проведенням хiрургiчноï
операцiï Президентовi Росiйськоï Федерацiï,
здiйснюється Головою Уряду Росiйськоï Федерацiï
Черномирдiним В. С. у повному обсязi, включаючи повноваження по контролi
за стратегiчними ядерними силами й тактичним ядерним зброєю, для
чого йому будуть переданi вiдповiднi технiчнi засоби ( ядерна кнопка ) .
Далi передбачалося, що Голова Уряду приступає до тимчасового
виконання обов'язкiв Президента РФ з моменту, обумовленого вiдповiдно до
Указу Президента Росiйськоï Федерацiï про покладання на Голову
Уряду Росiйськоï Федерацiï тимчасового виконання обов'язкiв
Президента Росiйськоï Федерацiï , забезпечення дiяльностi
тимчасового виконуючого обов'язки Президента РФ здiйснюється у
встановленому порядку Адмiнiстрацiєю Президента РФ. Нарештi, було
позначено, що даний Указ набуває чинностi вiд дня його
опублiкування й дiє до моменту пiдписання Президентом
Росiйськоï Федерацiï указу про припинення тимчасового
виконання Головою Уряду Росiйськоï Федерацiï обов'язкiв
Президента Росiйськоï Федерацiï .
Як можна бачити по змiсту Указу вiд 19 вересня 1996 р., Президент
виходив з того, що вiн сам ухвалює рiшення щодо настаннi моменту
тимчасового виконання обов'язкiв по ч. 3 ст. 92. Адже Голова
здiйснює тимчасове виконання обов'язкiв у перiод, обумовлений
вiдповiдно до окремих указiв Президента , а закiнчується виконання
обов'язкiв з моменту пiдписання Президентом указу про припинення
тимчасового виконання обов'язкiв .
Практика це пiдтвердила. Вiдповiдно до Указу вiд 5 листопада 1996 р. Про
покладання на Голову Уряду Росiйськоï Федерацiï Черномирдiна
В. С. тимчасового виконання обов'язкiв Президента Росiйськоï
Федерацiï вiдповiдно до Указу вiд 9 вересня 1996 р. Прем'єр-
мiнiстр приступився до тимчасового виконання обов'язкiв Президента з 7
годин 00 мiнут 5 листопада 1996 р. Придя в себе пiсля операцiï,
тобто будучи притомним, але залишаючись фiзично досить ослабленою
людиною, Президент проте вiдразу прийняв на себе президентськi
функцiï. 6 листопада 1996 р. був видано Указ Про припинення
тимчасового виконання Головою Уряду Росiйськоï Федерацiï
обов'язкiв Президента Росiйськоï Федерацiï , яким
постановлялось, що виконання припиняється з 6 годин 00 мiнут 6
листопада 1996 р.
Причому характерно те, що останнiм Указом були визнанi утратившими силу
Укази й вiд 5 листопада, i вiд 19 вересня 1996 р. Тим самим
пiдкреслювалося, що мова йде про разовi документи, нiякоï
загальноï нормативноï бази для рiшення даного питання не
створюється, а якщо в майбутньому щось подiбне повториться, то
будуть потрiбнi новi укази Президента
Отже, логiка актiв i дiй Президента в перiод проведення йому
операцiï на серце в листопадi 1996 р. пiдтверджує, що, на
його думку, лише йому належить право визначати, у станi чи вiн знову
займатися державними справами
Безумовно, було б важко не визнати за Президентом цього права. I,
звичайно, замiщаючи Президента, Голова Уряду опирається на
Конституцiю й на вiдповiдний указ Президента. Вiдлiку 3-мiсячнi строки,
передбаченого ч. 2 ст. 92, у цьому випадку не виробляється
Однак, здається, треба враховувати й таке: ситуацiя зi здоров'ям
змiнилася до гiршого, i Президент не в змозi пiдписати указ про
припинення тимчасового виконання його обов'язкiв Головою Уряду. Тодi не
можна виключити виникнення необхiдностi в тiм самому висновку
медичноï комiсiï, про яке говорилося ранiше. Отже, перехiд з
однiєï ситуацiï зi станом здоров'я в iншу залежить вiд
фактичних обставин. I в сформованих обставинах пiде мовлення вже про
дострокове припинення виконання повноважень Президента в силу
стiйкоï нездатностi ïх здiйснювати по станi здоров'я ( ч.2 ст.
92 Конституцiï ).
Вiдмова вiд посади. При введеннi поста Президента РСФСР в 1991 р. у
Конституцiï передбачалася можливiсть його вiдмови вiд посади у
випадку порушення ïм Конституцiï РСФСР, законiв РСФСР i
принесеноï присяги. Дiюча Конституцiя РФ установила такi пiдстави
для постановки питання про вiдмову, при яких воно практично неможливо.
Президент РФ, згiдно ст. 93 Конституцiï, може бути усунутий вiд
посади Радою Федерацiï (СФ) тiльки на пiдставi висунутого Державною
Думою (ГД) обвинувачення в державнiй зрадi або здiйсненнi iншого тяжкого
злочину Хоча такi норми навiянi досвiдом конституцiйного регулювання
деяких закордонних краïн, важко собi уявити, щоб Президентом
Росiï була вибрана людина, здатний зробити настiльки тяжкi дiяння.
Крiм того, формулювання ст. 93 у певному змiстi викликають подив —
виходить, що особа, що займає пост Президента РФ i зробило дiяння,
що хоча й не пiдпадає пiд ознаки тяжкого злочину , але все-таки
є карним злочином , не може бути усунуте вiд посади. Те, що карний
злочинець вправi залишатися на постi Президента РФ, Конституцiя не
виключає. Звичайно, напевно передбачається, що його все-таки
змусять подати у вiдставку. I все-таки, що робити, якщо такого не
вiдбудеться? Очевидно, при прийдешнiх конституцiйних реформах у
Росiï прийде вирiшити бiльш чiтко й питання про пiдстави вiдмови
Президента вiд посади
Процедура при вiдмовi по Конституцiï й регламентам Державноï
Думи й Ради Федерацiï полягає в наступному. Речення про
висування обвинувачення проти Президента може бути внесене з iнiцiативи
не менш однiєï третини депутатiв ГД. Дума утворить спецiальну
комiсiю й одержує ïï висновок по сутi питання.
Вiдповiдно до регламенту ГД, обговорення речення депутатiв проводиться
на засiданнi ГД, на якому виступають уповноважений вiд групи депутатiв,
що висунули обвинувачення, представник спецiальноï комiсiï,
обов'язково заслухується висновок Верховного Суду РФ про наявнiсть
у дiях Президента ознак злочину, виступають депутати, експерти;
представники Президента й Уряду в ГД можуть одержати слово позачергово.
ГД ухвалює рiшення щодо висуваннi обвинувачення проти Президента
двома третинами вiд загального числа депутатiв палати
Рiшення ГД передається в Раду Федерацiï, що зобов'язана
одержати висновок Конституцiйного Суду РФ про дотримання встановленого
порядку висування обвинувачення. За Регламентом Ради Федерацiï, на
його засiданнi розгляд питання починається з повiдомлення Голови
ГД про пiдстави висування обвинувачення проти Президента, потiм слово
надається Головi КС i Головi Верховного Суду РФ для оголошення
висновку цих органiв, потiм заслухується висновок Комiтету СФ по
конституцiйному законодавству й судово-правовим питанням. На засiдання
СФ запрошується Президент, йому або його представниковi може бути
надане слово за ïхнiм бажанням. Рiшення СФ про вiдмову Президента
вiд посади приймається двома третинами голосiв вiд загального
числа членiв даноï палати. Причому це рiшення повинне бути прийняте
не пiзнiше чим в 3-мiсячний строк пiсля висування ГД обвинувачення проти
Президента ( ч. 3 ст. 93 Конституцiï ); якщо в зазначений строк
рiшення СФ не буде прийнято, обвинувачення проти Президента
вважається вiдхиленим
З оголошенням рiшення Ради Федерацiï про вiдмову вiд посади
Президента починається виконання обов'язкiв Президента Головою
Уряду РФ. Здається, при цьому не буде зайвим i заява Голови Уряду
про те, що вiн приступився до виконання обов'язкiв. Завершуючи розгляд
даного блоку проблем, оборотна увага на деякi цiкавi обставини, якi
вимагають певного тлумачення. У цьому випадку iз припиненням виконання
повноважень особа втрачає статус Президента, тобто воно бiльше не
має президентськоï недоторканностi, не вправi також думати,
що зберiгає якiсь початки особливого положення до вступу на посаду
нового Президента
Iнша справа тимчасове виконання обов'язкiв Президента Головою Уряду
згiдно. Адже тут мова йде не про дострокове припинення виконання
повноважень, а тiльки про короткострокове замiщення Президента. Iнший
момент пов'язаний з початковими словами: Президент Росiйськоï
Федерацiï припиняє виконання повноважень достроково…. У
них явно переглядає двозначнiсть. Виходить, що у всiх трьох
випадках (вiдставка, хвороба, вiдмова) Президент сам припиняє
своï повноваження
Очевидно, що беззастережно це його рiшення лише у випадку його
вiдставки. При припиненнi виконання повноважень по станi здоров'я, про
що говорилося ранiше, iнiцiатива може виходити як вiд Президента, так i
з боку. А вуж при вiдмовi вiд посади й iнiцiатива постановки питання, i
рiшення виходять iз боку. Це досить iстотний фактор, при його рiзному
трактуваннi можливi несподiванi повороти
Бiдує також у роз'ясненнi положення, що приводилося, у
Конституцiï про те, на якi випадки поширюється тимчасове
виконання обов'язкiв Президента Головою Уряду РФ i що вправi робити
останнiй тепер. Як уже можна було бачити — до Голови Уряду
обов'язку Президента переходять у всiх випадках дострокового припинення
виконання повноважень Президентом (вiдставка, стан здоров'я, вiдмова вiд
посади) i при замiщеннi Президента. Голова Уряду на час виконання
обов'язкiв не має права лише розпускати Державну Думу, призначати
референдум i вносити речення про виправлення й перегляд
Конституцiï. Однак це незначна частина можливостей Президента. Не
внiс ясностi в дане питання, а, навпаки, його ускладнив згадуваний Указ
вiд 19 вересня 1996 р. Про тимчасове виконання обов'язкiв Президента
Росiйськоï Федерацiï ; адже в актi сказано, що тимчасове
виконання обов'язкiв здiйснюється Головою Уряду у повному обсязi.
Виходить, вiн вправi, наприклад, затвердити нову вiйськову доктрину РФ,
змiнити склад Уряду й т.д. Незрозумiло також, якi акти буде приймати
Голова Уряду в зазначений перiод, оскiльки укази й розпорядження
виконуючого обов'язки Президента нашим законодавством не передбаченi
У випадку замiщення Президента при його хворобi Голова Уряду повинен
займатися лише поточними справами, вирiшувати самi невiдкладнi питання,
а все iнше, що вимагає прийняття нормативних актiв залишати до
видужання Президента. Але Президент вправi прийняти далi принципове
рiшення по кожному документi, що з'явився в даний перiод
При припиненнi повноважень Президента на перiод до обрання нового
Президента теж доцiльно Головi Уряду вирiшувати тiльки невiдкладнi
поточнi питання, не займаючись нормотворчеством. За цей час можуть
виникнути обставини, що вимагають вiд Голови Уряди рiзних, у тому числi
й радикальних, дiй у рамках повноважень Президента. Однак при
нормальному розвитку подiй вiн цiлком може втриматися вiд яких-небудь
крокiв, якi змусять вибраного пiзнiше Президента починати з переоцiнки
дiй особи, що били виконуючим обов'язки Президента
Список лiтератури:
Окуньков Л. А. Президент Росiйськоï Федерацiï. Конституцiя й
полiтична практика, 1996.
Скуратов Ю. Парламент i Президент у Конституцiï РФ, 1994 Котенков
А. А. Президент — Парламент: становлення взаємин у
законодавчому процесi, 1998
Авакьян С. А. Президент Росiйськоï Федерацiï: еволюцiя конституцiйно-
правового статусу , 1998
Марченко М. Н. Правовий^-правовий-полiтико-правовий статус iнституту
президента, 1992
Радченко В. М. Президент Росiйськоï Федерацiï в системi подiлу
влади, 1995
Послання Президента Росiйськоï Федерацiï Федеральним Зборам
Про дiєвiсть державноï влади в Росiï. М., 1995. С. 92
-93.
Збори актiв Президента РФ i Уряду РФ. 1994. 15. Ст. 1173.
