Психологiя пiдлiтковоï злочинностi
Дана робота розглядає проблемi сучасностi — злочинностi
неповнолiтнiх Для цього був проведений психологiчний аналiз. Видiлимо
основнi поняття, якими будемо оперувати в роботi. Злочином
уважається передбачене карним законом конкретне суспiльно
небезпечне дiяння (дiя або бездiяльнiсть), що зазiхає на
суспiльний або державний устрiй РФ, ïï полiтичну й економiчну
систему, державну, суспiльну й приватну власнiсть, особистiсть,
полiтичнi, трудовi, майновi й iншi права й волi громадян, а
дорiвнює iнше винне доконане суспiльно небезпечне дiяння,
передбачене карним законом
Важливо вiдзначити, що до злочинiв ставляться тiльки дiяння, передбаченi
карним законом. Дiяння, не зазначене в законi, до розряду злочинiв не
ставиться й може вважатися дисциплiнарною, адмiнiстративною або
аморальною провиною
Суспiльна небезпека є критерiєм, що визначає дiяння як
злочин, тобто заподiяння значного збитку (шкоди) iснуючим суспiльним
вiдносинам або утримуюче в собi реальну погрозу заподiяння такого збитку
цим вiдносинам повинне розцiнюватися як злочин
Дамо тепер визначення поняттю злочинностi. Злочиннiсть — це
сукупнiсть всiх злочинiв, чинених у суспiльствi за певний промiжок часу,
тобто злочиннiсть — массовидное явище, вiдбите в статистику.
Вiдмiннiсть понять злочинностi й злочини в тiм, що поняття злочин
— одиничне, а злочиннiсть — поняття масове . По ознацi
масовостi визначається стан злочинностi в суспiльствi i
ïï динамiку за певнi вiдрiзки часу. Злочиннiсть має
наступнi основнi ознаки: iсторична мiнливiсть, масовiсть,
антагонiстичнiсть iснуючим суспiльним вiдносинам, iнтернацiональний
характер
Тiльки по сукупностi перерахованих критерiïв можна скласти
достовiрне уявлення про стан у краïнi, на окремiй територiï
або по поло-вiковому або iншому соцiально-демографiчному критерiям. Якщо
взяти за основу судження про стан, наприклад, пiдлiтковоï
злочинностi тiльки по числу осiб, засуджених до карного покарання (або
колонiях, що вiдбувають покарання в,), то такий висновок буде
недостовiрним, тому що в це число не включенi пiдлiтки, що зробили
малозначнi злочини, справи на якi на законних пiдставах були переданi в
комiсiï зi справ неповнолiтнiх. У число засуджених не входять
особи, звiльненi вiд кримiнальноï вiдповiдальностi по iншим,
зазначеним у законi пiдставам, а також особи, у вiдношеннi яких
кримiнальнi справи не збуджувалися в силу ряду причин (недолiкiв у
роботi органiв дiзнання й наслiдки, оголошеноï амнiстiï й
т.п.), а також не врахована частка латентних злочинiв, коли злочин
зроблений, але потерпiлi не заявляють про цьому або правоохоронним
органах про цьому не вiдомо. Наприклад, дуже високий рiвень латентнасти
в справах по зґвалтуваннях. Дослiдження, проведенi серед студентiв
Москви й Ростову-на^-Дону, показали, що кожна четверта з обстежених
пiддавалася зґвалтуванню, але про це не заявляла. Так само високий
рiвень латентности при кишенькових крадiжках
Не ставляться до злочинцiв i особи , що не досягли вiку
кримiнальноï вiдповiдальностi , що зробили суспiльно небезпечнi
дiяння, тому що вони не є суб'єктами злочину
Пiд структурою злочинностi розумiється рiзновид злочинiв, розподiл
ïх по видах, обумовленим по слудующим ознаках:
o кримiнально^-правовим : ступiнь суспiльноï небезпеки (тяжкi, менш
тяжкi, малозначнi); форма здiйснення (одноосiбно або в спiвучастi, з
насильством або без його застосування); види й розмiри покарання;
суб'єкти злочину (неповнолiтнi й дорослi, що вперше зробили й
рецидивiсти, особливо небезпечнi рецидивiсти й iн.); o кримiнологiчним :
час i мiсце здiйснення злочинiв, ïхнiй характер, спонтанна,
самоорганiзована або органiзована злочиннiсть; збройний характер i iн.;
o соцiально^-демографiчним : вiк, полова приналежнiсть, рiд занять,
утворення, родиний стан i iншi соцiально-демографiчнi ознаки злочинцiв
Виходячи з названих критерiïв i показникiв раасмотрим основнi
тенденцiï закономiрностi динамiки злочинностi неповнолiтнiх, а
також органiзацiï профiлактичноï роботи стосовно до
учебнимзаведениям (загальноосвiтнiх шкiл, гiмназiям, лiцеям, коледжам i
т.п.).
Суспiльство виявилося перед фактом: злочиннiсть серед неповнолiтнiх
катастрофiчно швидко росте, докорiнно мiняється ïï
структура й характер. Важливо вникнути в суть цього феномена, зрозумiти,
чому так все вiдбувається. Не тiльки тому,що з розвалом СРСР,
кризою суспiльства й державностi розпалася ранiше существовавщая система
профiлактики, i не тiльки у зв'язку з дiєю ряду соцiально-
негативних факторiв, на що вказували й указують кримiнологи, але й тому,
що ми не знаємо сучасноï пiдлiтковоï злочинностi, не
знаємо, що вона iз себе представляє. Судимо про неï
поверхово на основi лише що яскраво кидаються в очi ознак. При цьому нi
педагоги, нi практичнi психологи, нi працiвники правоохоронних органiв
психологiчно не готовi до ïï швидких змiн. А звiдси —
серйознi недогляди в профiлактичнiй роботi. Розглянемо основнi
характеристики подростково-юношеской злочинностi
Високий динамiзм. Злочиннiсть неповнолiтнiх росте непропорцiйно швидко.
Звичайно рiвень злочинностi зiставляють iз динамiкою населення
пiдлiткового вiку. Є така закономiрнiсть, коли рiст злочинностi
вiдповiдає приросту або зменшенню населення пiдлiткового вiку. А
зараз прирiст злочинностi серед пiдлiткiв i юнакiв значно
випереджає рiст подростково-юнацькоï популяцiï:
злочиннiсть серед неповнолiтнiх за 10 рокiв виросла приблизно у два
рази. А подростково-юнацьке населення зменшилося на 15-20%. Це по даним
нашоï недосконалоï й статистики, що щадить. Фактично ж
одержати точнi данi важко, оскiльки в подростково-юнацькоï
злочинностi високий рiвень латентности , коли злочин зроблений, але
правоохоронним органам про цьому невiдомо. Наприклад, не все жертви
зґвалтувань, рекету, кишенькових i квартирних крадiжок, шахрайства
заявляють про доконаний на них фактi злочинного зазiхання. Причини
рiзнi, залежнi вiд характеру доконаного злочину, так, при
изнаксилованиях дiє фальшивий сором; небажання оприлюднити про
себе компрометуючi вiдомостi; погрози з боку ґвалтiвникiв; виплата
родителями ґвалтiвникiв батькам пострадавщих вiдкупних; почуття
незручностi, випробовуване дiвчиною перед слiдчим(бiльшiсть iз яких
чоловiка) i т.п. При рекетi, кишенькових крадiжках, шахрайствi дiють
iншi причини. Дуже часто — це невiр'я в можливостi мiлiцiï
изловить i залучити до кримiнальноï вiдповiдальностi злочинцiв;
вибiр найменшого зла (по наслiдку й судам затаскають). Самозвинувачення
(сам мол винове, що обдурили) i т.п. Навiть не про всi квартирнi
крадiжки потерпiлi заявляють, особливо тi , кому є щось зi
своïх несправедливих доходiв приховувати. Так, група пiдлiткiв
через наводциков довiдалася багатi квартири осiб, що нажили стан
незаконними способами
Сьогоднi в середньому по краïнi кожний десятий злочин
вiдбувається пiдлiтком або юнаком. По не яких регiонам —
кожне четверте. Найвищий рiвень злочинноï активностi неповнолiтнiх
всi останнi роки спостерiгається в Республiцi Бурятiя,
Приморському краï, Сахалiнськiй областi ( 300-500 злочинцiв на 10
тис. Населення у вiцi 14-17 рокiв) 1 . В 1994 роцi цiєю групою
населення було зроблено понад 210 тясач злочини 2 . Що ховається
за цiєю цифрою? Те, що дуже рано значна частина подростково-
юнацького населення попадає в злочинний мир i прилучається
до його страшних законiв життя. Звiдси найбiльша ймовiрнiсть рецидиву:
чим ранiше встане людина на цей шлях, тим швидше досягає рiвня
особливо небезпечного рецидивiста. Це — закономiрнiсть .
Тому за останнi 15 рокiв середнiй вiк особливо небезпечного рецидивiста
знизився на 4-5 рокiв (з 28-30 рокiв до 23-25 рокiв) 1 . Рецидивiст
небезпечний не тiльки й
не стiльки потенцiйною можливiстю здiйснення ïм нового злочину,
скiльки можливiстю прилучення нестiйких пiдлiткiв i юнакiв до злочинного
способу життя 2 . Вiн поодинцi не дiє, а органiзує злочиннi
групи, втягуючи в них новачкiв, тобто починає криминализировать
подростково-юнацьке населення, породжувати первинну злочиннiсть.
Рецидивiст стає вчителем i наставником пiдлiткiв у сферi
злочинноï дiяльностi. Молодий рецидивiст небезпечний i тим, що за
вiком ( 23-25 рокiв) вiн не далеко пiшов вiд пiдлiткiв i тому як
особистiсть вiн психологiчно ïм цiкавий. Значить чим бiльше
неповнолiтнiх стає на шлях злочинiв, тим бiльше небезпека
ескалацiï злочинностi, тобто ïï самопородження,
саморозвитку по властивим ïй законам
Груповий характер злочинностi неповнолiтнiх . Вiдомо, що джерела
формування кримiногенних i кримiнальних груп неповнолiтнiх перебувають у
сiмейному неблагополуччi пiдлiткiв, ïхньому незадовiльному
положеннi в первинному навчальному колективi (класi, навчальнiй групi),
у порушеннi принципу соцiальноï справедливостi у вiдношеннi окремих
учнiв, заформализованности роботи з ними. Все це вони прагнуть
компенсувати волею на вулицях у середовищi таких же вiдкинутих i
незрозумiлих
Саме потреба в спiлкуваннi (у пiдлiткiв вона особлива загострена),
потреба в самоствердженнi, у реалiзацiï своïх можливостей i
здатностей, у визнаннi навколишнiх, пошук психологiчного й фiзичного
захисту вiд необґрунтованих домагань навколишнiх, змушує
ïх поєднуватися вгруппи. Це пов'язане з ïх
психофiзiологiчними й соцiально-груповими особливостями. Пiдлiток,
особливо соцiально-неблагополучний, завжди тягнеться до сили, а
об'єднання в групи набагато неï збiльшує. Моральнi
установки й психологiчна атмосфера найближчого соцiального оточення
неповнолiтнiх периобретают вирiшальне значення для розвитку й
закрiплення асоцiальних звичок i стереотипiв поводження. Осрбенно велика
в психологiчному вiдношеннi роль тусовок (мiсць збору пiдлiткiв), де
групуються пiдлiтки, оформляючись у кримiнальнi й кримiногеннi групи.
Тут вони заводять знайомства, знаходять друзiв — однодумцiв по
кримiнальнiй дiяльностi, обмiнюються iнформацiєю, займаються
любов'ю в чергу , уживають токсичнi й наркотичнi речовини. Дослiдження,
проведенi в рядi мiст Росiï, свiдчать, що пiдлiтки надають великого
значення тусовочним зустрiчам. Близько 60% iз числа обстежених щодня
проводять вiльний час в тусовках. В останнi роки тусовки переродилися у
своєрiднi клуби по кримiнальних iнтересах, у школи по пiдвищенню
кримiнальноï майстерностi. Так, карманники тусуются в одному мiсцi,
рекетири — в iншому, шахраï — у третьому, грабiжники
— у четвертому й т.п. Якщо ранiше для тусовок вибиралися
таємнi мiсця (пiдвали, горища, пiд'ïзди, окремi нежитловi
будови й т.п.), мало знайомi дорослим i мiлiцiï, те тепер пiдлiтки
тусуются часом на очах в усiх (на дискотеках, кафi, барах, ресторанах),
залишивши пiдземелля й горища для бомжiв. Склад тусовочников дуже
показовий. Кожний третiй вiдвiдувач тусовки не має батька або не
живе iз сiм'єю, у кожного десятого немає матерi. Кожний
третiй є на облiку у вiддiлi профiлактики злочинностi
неповнолiтнiх (ОППН). Особиста справа кожного п'ятого розбиралося на
комисии по справах неповнолiтнiх 1 . За результатами опитування
бiльшiсть тусовочников уживало алкоголь, иногие пробували токсичнi й
наркотичнi речовини. Найбiльш значимi для вiдвiдувачiв тусовок такi
цiнностi, як грошi, секс, тачка(машина), гарне життя(вiдвiдування
ресторанiв, вiдпочинок закордоном). Найбiльше ïх залучають такi
види дiяльностi, як комерцiя, рекет, робота в охоронних структурах. Iз
усього цього можна зробити висновок, що тусовка вiдiграє бiльшу
роль у психологiчнiй пiдготовцi пiдлiткiв до кримiнального способу
життя: вона стає скарбничкою кримiнального досвiду
Органiзований характер злочинностi неповнолiтнiх . Групування —
початок органiзованоï злочинностi, але без определнного керiвництва
з боку дорослих рецидивiстiв i мафiозних структур вона так i залишиться
лише груповою злочиннiстю. Саме мафiознi структури й рецидивiсти надають
ïй органiзований характер . Що ж таке органiзована злочиннiсть? 2
На мiй погляд, органiзованiсть припускає: по-перше, включення
пiдлiтковоï групи в злочинну групу бiльше високого порядку
(дорослих злочинцiв), пов'язану з органами влади, з ïï
корумпованими елементами. А звiдси, по-друге, пiдпорядкування
кримiнальноï пiдлiтковоï групи i ïï дiяльностi
загальному командуванню, тобто мафiозним керiвникам, ïхнiм
стратегiчним задумам. По-третє, органiзованiсть связанна з
функцiональним подiлом злочинноï дiяльностi пiдлiткових груп (iз
чiтким подiлом територiй i зон злочинного промислу (транспортування
наркотикiв, зброï, рекет). По-четверте, органiзованiсть
припускає як обов'язковий елемент професiоналiзацiю в тих або
iнших видах злочинноï дiяльностi подрасткових груп, а також
професiоналiзацiю усерединi групи при здiйсненнi конкретних злочинiв.
Наприклад, у груп, що займаються збутом наркотикiв, можна видiлити
органiзатора (бригадира), хоронителiв наркотикiв, збувальникiв,
власникiв каси i т.п. У груп наперсточников подiбна структура: бригадир,
зазивала, гравець пiдставний, що провокують своïми виграшами
публiку на гру, охорону, отмазчиков, хоронителя каси i т.п. В-П'ятих,
органiзованiсть припускає також загальнi для всiх злочинних груп,
що входять у дану злочинну органiзацiю, правила поведiнки , закони,
норми, цiнностi, получивщие найменування кримiнальна субкультура 1 . В-
Шостих, важливим елементом органiзованостi є спецiальний пiдбор
кадрiв у злочиннi групи iз числа неповнолiтнiх i молодi i ïхня
пiдготовка в спецiальних мiсцях (пiдпiльних спортзалах i т.д.)
стрiлянинi, карате, прийомам дзюдо, i способам злочинноï дiяльностi
й тотальний контроль за поводженням кожного члена органiзацiï. I
нарештi, в-сьомих, наявнiсть певних судових iнстанцiй , надiлених
правами проводити розбирання карати виннi групи або окремi учасники.
Однак тут наведенi ознаки органiзованоï злочинностi, що
характеризують мiсце в нiй пiдлiткових злочинних груп
