Магматична iнтрузивна порода

КЛИНОПИРОКСЕН РОГОВООБМАНКОВО БИОТИТОВИЙ ГРАНОДИОРИТ
Головнi мiнерали породи в дослiджуваному шлiфi представленi:
плагiоклазом, бiотитом, кварцом, калiєвим польовим шпатом, роговою
обманкою. Другоряднi: клинопироксен. Акцессорние: сфен, циркон, апатит,
рудний мiнерал. Вториннi: серицит i сосюрит по плагiоклазi, каолiнiт по
калiєвому польовому шпатi.
Середнiй кiлькiсний мiнеральний ськлад: плагiоклаз — 30%; бiотит
-20%; рогова обманка — 15%; кварц — 15%; калiєвий
польовий шпат — 10%; акцессории й другоряднi мiнерали -10%.
ПЛАГIОКЛАЗ
Плагiоклаз представлений у виглядi идиоморфних таблитчатих кристалiв
розмiром до 1,5 мм. Але зустрiчаються так само зерна плагiоклазу
неправильноï форми. У кристалах повсюдно спостерiгається
полiсинтетичне двойникование переважно по альбитовому законi,
зустрiчаються так само й альбит-карлсбадськие двiйники.
Показник переломлення плагiоклазу > 1,57 Максимальний кут вгасання
Np': (010) = +16, що вiдповiдає андезину 35 По трiщинах спаяностi
плагiоклазу розвивається серицит, мiнерал з високим позитивним
рельєфом, iзометричноï форми, з невисокими iнтерференцiйними
фарбуваннями.
У центральних частинах кристалiв плагiоклазу можна спостерiгати агрегат
сосюрита мiнералу з перламутровими фарбуваннями.
БIОТИТ
Бiотит спостерiгається у виглядi пластинчастих видiлень розмiрами
до 1 мм. Спайнiсть доконана в одному напрямку. При одному николе
характерна рiзке буро-коричневе фарбування, а так само
спостерiгається рiзкий плеохроизм вiд свiтло до темно-коричневого.
Рельєф середнiй позитивний. Шагренева поверхня помiтна.
Максимальна интеференционная фарбування червона третього порядку, що
вiдповiдає величинi подвiйноï променезаломлюваностi ng'-np'=
0.052.
Вгасання пряме, подовження позитивне. Плеохроизм по Ng' фарбування темно-
коричнева по Np' ясно-коричнева. Формула абсорбцiï: Ng'>Np'
КВАРЦ —i —i Кварц безбарвний, без вторинних продуктiв. Зерна
неправильноï форми розмiром до 0.5 мм. Слабко трiщинуватий. У
ськрещених николях дає блiдо — жовте iнтерференцiйне
фарбування(очевидно через нестандартну товщину шлiфа) , дана фарбування
вiдповiдає величинi подвiйноï променезаломлюваностi ng'-np'=
0.09 Рельєф низький позитивний. Вгасання хвилясте.
КАЛIЄВИЙ ПОЛЕВОЙ ШПАТ
Калiєвий польовий шпат — неправильнi ксеноморфнi видiлення
розмiром 0.6 — 0.8 мм. Прозорий, безбарвний. Показник переломлення
< 1.57. Iнтерференцiйнi фарбування не вище ясно-сiроï першого
порядку. Не ґратчастий.
По калiєвому польовому шпатi слабко розвинений каолiнiт. Землистий
агрегат.
РОГОВА ОБМАНКА
Неправильнi зерна, кристали неясних призматичних обрисiв. Сингонiя
моноклiнна. Рельєф високий позитивний, шагренева поверхня виражена
добре. При одному николе мiнерал має бурувато-зелене фарбування.
Максимальне iнтерференцiйне фарбування синя другого порядку, що
вiдповiдає величинi подвiйноï променезаломлюваностi ng'- np'=
0.019. Вгасання косе C: Ng'= 23 градуса. Подовження позитивне.
Плеохроизм вiд ясно-зеленого до бурувато-зеленого Ng' — бурувато-
зелене фарбування Np' ясно-зелене фарбування. Формула абсорбцiï Ng'
> Np'
КЛИНОПИРОКСЕН
Клинопироксен сильно замiщений роговою обманкою форма кристалiв короткi
призми. При одному николе мiнерал має ясно-зелене фарбування.
Спайнiсть доконана. Рельєф високий позитивний. Шагренева поверхня
яськраво виражена. Максимальне iнтерференцiйне фарбування синя другого
порядку, що вiдповiдає величинi подвiйноï
променезаломлюваностi ng'-np'= 0.025.
Вгасання косе C: Ng'= 39. Оптичний знак мiнералу визначити не вдалося
через вiдсутнiсть гарного розрiзу.
Подовження немає. Плеохроизм слабкий пироксеновий. Формули
абсорбцiï немає.
АКЦЕССОРИИ
Акцессорние мiнерали представленi одиничними кристалами розмiрами до
0.02 мм. Серед них спостерiгаються округлi безбарвнi зерна апатиту з
високим позитивним рельєфом i низькими iнтерференцiйними
фарбуваннями; зерна циркону безбарвнi з досить високим рельєфом i
високими квiтами iнтерференцiï; зерна й неправильнi видiлення сфену
з досить високим рельєфом i аномальним iнтерференцiйним
фарбуванням; а так само зерна рудного мiнералу. Навколо включень циркону
й апатиту в бiотитi спостерiгається слабка бура радиоционная
облямiвка.
С Т Р У К Т У Р А П О Р О Д И
Структура породи полнокристаличеськая, среднезернистая. Пiд мiкроськопом
це неравномернозернистий агрегат. Вториннi змiни виявленi умереннно й
нервномерно: так плагiоклаз мiсцями сильно замiщений вторинними
мiнералами й досить помiтно видiляється цим серед iнших мiнералiв.
Варто вiдзначити ще, що клинопироксен частково або повнiстю в бiльшостi
випадкiв замешен роговою обманкою.
Мiнерали даноï породи сильно оплавленi й досить ськладно точно
видiлити порядок кристализации. Чiткого iдiоморфiзму не
зустрiчається.
Плагiоклаз часто утворить зрощення, промiжки мiж якими iнодi заповненi
ксеноморфним кварцом або калiєвим шпатом. Iнодi зустрiчаються
таблички плагiоклазу повнiстю вросшие в плагiоклаз (мал. 1) . Стосовно
бiотиту плагiоклаз проявляє слабкий iдiоморфiзм(мал. 2) . Сратаний
з iншими мiнералами, якi могли б пояснити послiдовнiсть
кристалiзацiï не виявлено.
Кварц i калiєвий польовий шпат ксеноморфни друг до друга й можна
припустити, що вони утворювалися в одночасно. Кварц i калiєвий
польовий шпат очевидно утворилися пiзнiше клинопироксена оськiльки часто
зустрiчаються зерна клинопироксена вросшие у кварцi або калiєвому
польовому шпатi(мал. 2) .
Положення роговоï обманки й бiотиту характеризується тим, що
вони спостерiгаються в тiсному взаємному зрощеннi. Iнодi можна
бачити в цих двох мiнералiв гаданий iдiоморфiзм по вiдношенню свiтло-
кольоровим мiнералам, вiн обумовлений високою силою кристаллизационного
росту даних мiнералiв(рис1,2,3) . Iнодi виднi ознаки метосамотичеського
утворення бiотиту по роговiй обманцi, коли пластинки бiотиту
розвиваються по краях зерен роговоï обманки у виглядi неправильних
видiлень. Це свiдчить про тiм що бiотит утворювався трохи пiзнiше
роговоï обманки(мал. 4) .
Клинопироксен почав утворюватися очевидно трохи плагiоклазу, але ранiше
iнших мiнералiв, про що свiдчать частi включення зерен клинопироксена в
iнших мiнералах(мал. 2,3) . Так само характерною рисою є сильне
замiщення клинопироксена роговою обманкою(мал. 4) .
Акцессории в бiльшостi випадкiв присвяченi до агрегатiв роговоï
обманки й бiотиту й звичайно утворять у них неуважнi включення(мал. 5) .
Ознак, якi дозволили б установити порядок кристалiзацiï акцессорий
виявити не вдалося. Але з огляду на ïх тiсну взаимною асоцiацiю,
можна умовно вважати, що вони утворилися одночасно.
Все ськазане вище про структуру даноï породи дозволяє
визначити ïï мiкроструктуру, як гипидиоморфнозернистую.
На основi аналiзу структури порядок видiлення можна вважати
наступноï. Кристалiзацiя магматичного розплаву почалася з видiлення
плагiоклазу при високiй температурi, на що вказує оплавленность
зерен мiнералу. за тим кристалiзувався клинопироксен, а за ним одночасно
видiлилися кварц i калiєвий польовий шпат.
За тим на пневматомагматичеськом етапi утворилися темноколiрнi й
акцессорние мiнерали. На початку видiлилася рогова обманка, а за нею
бiотит i акцессории.
Автогидротермальний етап виявився у видiленнi серициту й сосюрита по
плагiоклазi, каолiнiту по калiєвому польовому шпатi.
Вростания плагiоклазу в калiєвому польовому шпатi, зросток бiотиту
й роговоï обманки, зерна сфену й рудного мiнералу