Сюрприз (твiр-опис)

Я живу з батьками у двокiмнатнiй квартирi. У мене є своя кiмната.
У нiй стоïть письмовий стiл, лiжко, шафа для одягу. На пiдлозi
лежить вовняний килимок, тому менi тепло ходити босонiж у будь-яку
погоду. Ще у мене є полиця для книг i комп'ютер.

У батькiвськiй кiмнатi канапа, меблева стiнка i телевiзор. А перед ним
нi- н и ке м'яке крiсло, яке дiсталось нам вiд матусиних батькiв. Менi
подобається сидiти в ньому, пiдiбгавши ноги, i читати.

Воно таке м'яке i зручне, що одного разу я навiть заснув у ньому. I менi
наснився дивовижний сон. Наче в мене звiдкiлясь узялося цуценя. Кокер-
спанiєль. Сiре з чорними плямами. Воно було дуже гарне i весь час
гралося й бiгало. Усi цуценята полюбляють багато рухатись, так вони
розвиваються i швидко ростуть. Сон був такий реальний, що, прокинувшись,
я дуже здивувався, коли не знайшов цуценяти. А цей сон менi наснився
саме в день мого народження. I менi стало трохи сумно. Я дуже люблю свою
квартиру. Вона чиста й затишна. Але якби ж там було ще й цуценя!

Увечерi тато повернувся з роботи радiсний, наче дитина. В руках вiн
тримав манюсiнького кокер-спанiєля. Сiрого з чорними плямами. Це
тобi подарунок! сказав тато.

Оце так сюрприз! Як то кажуть, сон в руку. Тепер у нашiй квартирi стало
ще затишнiше i теплiше. Теплiше у мене на i серцi.