Данилевський И. Н. про князя й дружину

1. Основними владними функцiями в Древнiй Русi володiли князь, дружина й
вiче. При цьому слiд зазначити вiдсутнiсть чiткого подiлу повноважень
мiж цими суб'єктами влади. Основна частина населення —
селяни — формально, видимо, ще не були вiддiленi вiд влади,
однак фактично особистоï участi в дiяльностi владних iнститутiв
(зокрема, вiча) не приймали.
2. Вiдносини мiж князем i дружиною будувалися на особистих зв'язках, що
закрiплювалися системою дарувань i спiльних бенкетiв. Князь у
своïх рiшеннях багато в чому залежав вiд дружини. Однак i
дружина багато в чому орiєнтувалася на князя. Князiвська влада
поступово пiдсилювалася, що виражалося, крiм усього iншого, у падiннi
авторитету старшоï дружини.
3. Вiдносини мiж князем, що очолював дружину, i мiстами iз сiльськими
поселеннями, що примикали до них, будувалися на регулярних виплатах
полюдья й (або) данини. Розподiл отриманих засобiв входив у
прерогативу князя. У той же час вiн виступав як своєрiдне
уособлення колективного власника засобiв, зiбраних дружиною у виглядi
данин i полюдья. 4. Обслуговуванням князя й дружини займалася
службова органiзацiя, у надрах якоï формувалися новi соцiальнi
вiдносини… .
4. У певний перiод всi перерахованi владнi органи перебували в станi
нестiйкого балансу. Згодом, однак, спiввiдношення сил початок
змiнюватися, причому в кожнiй землi по-своєму.
Цит. по: Данилевський И. Н. Древня Русь Очами
сучасникiв i нащадкiв (9 — 12 Вв.): Курс лекцiй.
М., 1998. с. 46 — 53.