Якi риси характеру я хочу в собi виховати

Напевно, це питання варто зв'язати з тим вiчним питанням дорослих на
приклад А ким ти хочеш стати, коли виростиш? або Ким хочеш бути?. У
молодших класах, коли я одержував це питання, я вiдповiдав, що моя мрiя
— бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але це було все
несерьезно й нерозважно. Згодом трапився випадок, що примусив мене
задуматися над цим питанням. Я посварився з усiма своïми друзями
Спочатку ходив пiвнем, високо задерши нiс i зухвало думав, що вони без
мене й дня не зможуть прожити. Чомусь я тодi так думав. Але згодом мiй
нiс якось сам потихеньку опускатися, я ходив понурий, життя нiчим не
тiшила. Батьки вiдразу вiдчули, що в мене неприємностi. Один раз
батько зайшов у мою кiмнату на хвилинку щось попросити, затримався на
годину. З тiєï розмови я багато чого зрозумiв, переоцiнив
себе й своє поводження й задумався, чому мене покинули друзi?
Напевно, причина в менi. Я дивився на батька й хотiв бути таким, як вiн
Мiй батько — посадова особа. У нього поставлений голос, його
завжди приємно й цiкаво слухати. Вiн знає так багато! На
день народження батька з ранку й до вечора телефон не замовкає. А
за столом звучать вiтання, подяки, слова поваги й любовi. Моя мама часто
говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. Я так
хочу бути таким, як батько, — щирим, вiдвертим, простим у
сiм'ï й iз друзями, на роботi професiйною, компетентною й
справедливим, i взагалi доброю людиною. Незабаром пiсля тiєï
розмови я помирився сдрузьями.
З тих пор ми жодного разу не сварилися, i тепер наша дружба помiцнiшала.
А ще цього року мене обрали старостою класу (хоча ранiше й квiти не
довiряли в моє розпорядження!)…Але на цьому я не зупиняюся,
а постiйно працюю над собою, щоб колись i мiй син пишався мною