Жорж Санд

Народилася вона в Парижi, дитинство ïï пройшло в маєток,
виховувалася бабусею. Кiлька рокiв Аврора провела в навчальному закладi
при жiночому монастирi близько 3 рокiв. Пiсля смертi бабусi Аврора стала
спадкоємицею Наанского маєтку. Рiк по тому вона була замужем
за паном Дюдеван, але шлюб виявився нещасливим. Романтична з пiднесеними
почуттями Аврора була повноï протилежностей грубому й розважливому
Дюдевану. Незабаром вона розвелася

Потiм ïде в Париж. У Парижi вона знайомить iз письменником Жулем
Сандо. Вони спiльно публiкують кiлька добуткiв у якi з'являється
монастирське життя, побут провiнцiйних дворян, але незабаром вона була
змушена публiкувати своï добутки пiд псевдонiмом Жорж Санд. Великий
iнтерес у публiки викликав ïï роман Iндiана — у
цiєï книги виявляється характерна риса письменницi
— прагнення зв'язати драму життя, драму свiдомостi героïв з
навколишньоï ïх суспiльним середовищем

Дiя в романi охоплює близько 4 рокiв, i це були з 1827 по 1837р.
(був дуже бурхливий момент в iсторiï — французька буржуазна
революцiя. Карл Х зiйшов iз престолу й на нього зiйшов Луи Пилип
Орлеанский).

В Iндiанi описуються не тiльки взаємини героïнi з оточуючими
людьми, але й розповiдається про реакцiï влади, про
придушення повстання в Парижi, але в центрi всього роману, звичайно
щиросердечнi переживання Iндiани, що стала дружиною полковника.
Дельмара, жадiбного й жорстокого, приземленого матерiалiста, що зовсiм
не пасував своïй романтичнiй дружинi. Iндiана стала дружиною по
примусi а не по любовi. I коли вона зустрiчає людину, що
уявляє ïï уяви, вона закохується в нього. Це
Реймон де Рамер, парижанин, публiцист, особистiсть обдарована й
одухотворена. Ще дуже цiкавий у романi образ креолки Нун, що пiзнiше
закохується в Рамера, але ця любов виявилася для неï
фатальний

Цей роман мав бiльший успiх. Бальзак так озивався про нього: Ця книга
— реакцiя правди проти фантастики, нашого часу проти
середньовiччя, внутрiшньоï драми проти надзвичайних подiй, що
ввiйшли в моду,. Жорж Санд — перша з жiнок зумiла показати
своïм сучасникам, те що вiдбувається в душi в жiнки
змушеноï жити з нелюбимою людиною, ненавидячи i його й себе за це.

Жорж Санд в 32 року публiкує свiй новий роман Валентина. Тут
письменниця демонструє майстернiсть психолога. У центрi цього
роману любов селянина Бенедикта — дружини дворянина де Лансана
Валентини, що закiнчується трагiчно.

Обравши тему величi жiночоï душi, письменниця затверджує
iдеал сiм'ï заснованоï на серцевiй схильностi чоловiка й жiнки
й уводить у норму наступний принцип — необхiдно зруйнувати узи
шлюбу, якщо вони ненависнi обом дружинам. У цьому ж роцi Жорж Санд
переживає важку щиросердечну кризу, тiльки-но не закiнчений
самогубством

Всi романи Жорж Санд про любов, всiєï ïï
героïнi яскравi, надзвичайнi особистостi. Сама письменниця вiрить,
у те, що любов це цiлителька, що пiднiмає людини, але любовi
супроводжує й зрада, i пiдступництво, вона дуже багато
подорожувала й мала цiкавi знайомства

Пiсля свого перебування в Iталiï в 1834 р. вона написала
психологiчний роман за назвою Жак. У цьому романi була втiлена думка
письменницi любов — цiлителька, що пiднiмає людини й творець
його щастя, але не рiдко любов може викликати зраду й пiдступництво.
Головна героïня роману натура пiднесена, чиста — закохана у
свого чоловiка, боготворить його, ïхнє сiмейне життя
засноване на щирiй дружбi. Драматизм подiй роману пов'язаний iз
зустрiччю Фердинанди з романтичною особистiстю Актавем. Фердинанда
страждає, мучається, але ïï чоловiк Жак не
визнає компромiсiв, вiн кiнчає життя самогубством, щоб
звiльнити дружину. В 30-иi роки Жорж Санд знайомить iз багатьма
письменниками й поетами. Великий вплив на неï зробили iдеï утопiста-
соцiалiста Пьера Леру.

Письменниця втiлила у своïй творчостi революцiйну проблему (у цей
час широке поширення в лiтературi одержала тема Французька буржуазна
революцiя XVIII в). Па протязi останнього рокiв Жорж Санд активно
трудиться на диалогией Консуэлла i Графиня Рудольштаг. Сама письменниця
пiд час роботи над цими романами бiльше вдасться не в психологiю
своïх героïв, а намагається розкрити соцiальних корiнь
своïх персонажiв i ïхнiх учинкiв. У своєï диалогии
письменниця уточнює своï погляди, знаходить вагомi аргументи
на пiдтвердження своïх демократичних переконань. Iсторична й
публiцистична основа багатьох ïï романiв, почерпнута не тiльки
iз книжкових джерел, адже величезний вплив на неï зробив Пьер Леру,
що був членом Карбанарской органiзацiï, а потiм складався в
Масонськiй ложi

У першiй частинi своєï диалогии письменниця розповiдає
про головну героïню — молодiй iспанцi, що народилася в бiднiй
сiм'ï й заробляла собi на шматок хлiба розспiвуючи на вулицi. Один
раз неï помiтив iталiйський композитор i послав ïï
вчитися в музичне училище у Венецiï. Вона закохується в учня
цiєï школи Азоленто, вiн також бiдний i вони не можуть
одружитися. Зрештою Консуэллу зауважують багатi вельможi, якi роблять
заступництво як ïй так i ïï нареченому. Ïï
наречений був менш талановитий, чим вона й слабшав духом. Вiдома
спiвачка — Примадонна театру, що заздрить Консуэлле,
вiдбиває нареченого в Консуэлли. Консуэлла не змогла простити
зради й виïхала в Богемiю. Там вона знайомить iз графом
Рудельштадтом i живе разом з ним у замку й стає графинею

Дiя другоï частини диалогии переносить нас у Берлiн. Подiï
ускладнюються тим, що Консуэлла бере участь у змовi проти короля,
неï наказують кинути у в'язницю, але до неï рятуйте! друзi,
пiсля чого неï вiдвозять у замок Невидимих, якi поклоняються святiй
чашi Грааля.

Жорж Санд вiдмiнно вивчив iсторiю багатьох таємних суспiльств i
релiгiйних сект, i тому вона докладно описує орден Невидимих
— але це вигадка. Консуэлла була прийнята в це братерство й у
романi Жорж Санд також уводить елементи фантастики

Дика троянда

Хлопчик троянду побачив, Розу в чистому полi, До неï вiн близько
пiдбiг, Аромат ïï впивал, Любувався досхочу, Роза, троянда,
червонi кольори, Роза в чистому полi!

Роза, я зламаю тебе, Роза в чистому полi! Хлопчик уколю тебе, Щоб
пам'ятав ти мене!

Не стерплю я болю Роза, троянда, червонi кольори, Роза в чистому полi!

Вiн зiрвав, забувши страх, троянду в чистому полi, Кров червонiла на
шипах. Але вона — на жаль i ax! -

не врятувалася вiд болю. Троянда, троянда, червонi кольори, Роза в
чистому полi!