Санскрит давньоiндiйська священна мова iндiйських жерцiв

Санскрит — давньоiндiйська священна мова iндiйських жерцiв —
здавався самим древнiм iз всiх iндоєвропейських прислiвникiв.
Давньоiндiйською мовою написанi священнi книги индуистов — Веди. У
найдавнiшiй з них, Ригведе, говориться про те, як племена, що називали
себе арьи, тобто шляхетнi, вторглись в Индостан i скорили цю
краïну. А тому що народностi Iндiï, що говорять на
iндоєвропейських мовах, вiдрiзняються вiд iншомовних племен
Индостана й по расi (першi — бiлi, другi — темношкiрi), те
було природно зв'язати язикове спорiднення й спорiднення по расi
Вся iндiйська культура йде своïми корiннями в древню культуру,
створену нащадками творцiв гiмнiв Ригведи. К. ланцюжку мова — раса
додалася ще одна ланка — культура. Виходячи iз цього, багато
вчених Заходу створили теорiю, що, здавалося, пояснювала не тiльки
походження iндiйськоï цивiлiзацiï, але й взагалi розвиток
всiєï людськоï культури
Европеоиди, що говорили на арiйському, тобто iндоєвропейськiй
мовi, нiбито принесли всiм iншим народам миру в Iндiï й Захiднiй
Європi, у Центральнiй Азiï й у Росiï високу культуру,
писемнiсть, державнiсть… Слiдом за цим пiшло уточнення —
арiйцi були не просто европеоидами (до цiєï раси належать i
таджики, i вiрмени, i єгиптяни, i норвежци), а людьми з бiлою
шкiрою й блакитними очами, представники пiвнiчного, нордического, типу.
Говорили вони iндоєвропейською мовою, що зложився нiбито в
Нiмеччинi. Вiдтiля, мов, i рушили легендарнi арьи в усi сторони свiтла,
несучи iз собою дух громадськостi, любов до порядку, строгу чеснiсть,
справедливiсть, людянiсть, а також державний лад i високу культуру
народам, доля яких коритися й учитися в индогерманцев.
Коли в Нiмеччинi до влади прийшли нацисти, ця теорiя коштувала життя
багатьом мiльйонам неарiйцiв. Звичайно, причини виникнення нацизму
лежать зовсiм не в тiм, що в Iндiï був вiдкритий санскрит, а вченi
встановили iснування iндоєвропейськоï сiм'ï мов.
Арiйська теорiя потрiбна була лише як свого роду символ, прапор ,
прикриваючись яким можна було зазiхати на самостiйнiсть народiв, дiлити
людей на повноцiнних i неповноцiнних. Тим бiльше, що задовго до того, як
у Нiмеччинi на озброєння була взята арiйська теорiя, ученi самих
рiзних краïн i спецiальностей показали повну ïï
неспроможнiсть Древнi германцi нiколи не йменували себе арьями. Це слово
ми знаходимо лише в iндiйських, iранських i кельтських мовах. Арьями
кликали себе героï Ригведи — iндiйського релiгiйного
збiрника, що мiстить гiмни богам; ирон називають себе осетини, вiд цього
ж кореня вiдбувається назва краïни Iран. Нiмцi ж, як вiдомо,
iменують себе дойч, а германськi племена називалися тевтонами, готами i
т.д., але не арьями! Бiльше того, саме слово арiєць… не
iндоєвропейське. Воно запозичено iз семiтських мов, до яких
ставиться й давньоєврейський. Але ж саме євреïв, як
споконвiчних ворогiв арiйцiв, найбiльше переслiдували нацисти! Пояснити
й структуру й змiст кореня арья законами iндоєвропейських мов не
можна. Зате вiн дуже добре тлумачиться, якщо звернутися до семiтських
прислiвникiв, у яких це слово має значення свободнорожденний, не
раб.
Розкопки археологiв показали, що за багато столiть до приходу арьев на
Индостане iснувала самобутня культура. У творцiв ïï скотоводи-
арьи навчилися вирощувати зерновi, будувати суду, навчилися виробництва
фарб i многому iншому. Вiд древнiх жителiв Iндiï арьи сприйняли й
цiлий ряд релiгiйних культiв, вiрувань, символiв, включаючи знак
свастики, що нацисти зробили символом арiйськоï влади.
Культуру можна перейняти в короткий строк. Ми знаємо, що за одне
лише поколiння народи Сибiру змогли ступнути з кам'яного вiку в наше,
двадцяте столiття. Перейняти мова не так-те просто. Але протягом
декiлькох поколiнь один народ може повнiстю забути свою рiдну мову й
перейти на iншiй. Негри США й Латинськоï Америки говорять
англiйською мовою, по-португальськи, по-iспанськи, а не на африканських
прислiвниках своïх предкiв. Расовi ознаки наследственни, ïх
неможливо запозичити, тому що вони передаються в спадщину. Зовнiшнiй
вигляд сучасних жителiв Єгипту майже не вiдрiзняється вiд
вигляду жителiв краïни епохи фараонiв. Тим часом єгиптяни
говорять по-арабски, а не на давньоєгипетському або його нащадку
— коптском мовi. За минулi тисячорiччя в долинi Нила перемiнили
одна iншу кiлька культур — давньоєгипетська, еллiнiстична,
середньовiчна арабська й т.д.- аж до сучасноï культури XX сторiччя!
Древнi жителi Двуречья говорили шумерською мовою. Потiм вiн був
витиснутий мовою прибульцiв, i в долинi Тигру i Євфрату зазвучала
аккадская мовлення вавилонян i ассирийцев. Мова шумерiв зникла, а шумери
змiшалися iз прибульцями. Так що вавилоняне — це майже тi ж шумери
по культурi й зовнiшньому виглядi, шумери, якi стали говорити на iншiй
мовi!
Подiбних прикладiв безлiч. Але, iмовiрно, вам i так уже стало ясно, що
не можна ставити знак рiвностi мiж расою, мовою й культурою. I мабуть,
саме народи, що говорять на iндоєвропейських мовах, дають тому
кращi приклади. Зрiвняєте таджика й англiйця, латиша й цигана,
росiянина й вiрмена, голландця й бразильського негра, iсландця й жителя
Памiру. Всi вони индоевропейци по мовi, але в той же час як рiзний
ïхнiй зовнiшнiй вигляд! Спосiб життя москвича або парижанина не
має нiчого загального зi способом життя веддов, мисливцiв у
джунглях острова Цейлон, або з побутом мешканцiв позахмарних вершин
Гiмалаïв. Але ж всi вони говорять мовами, що перебувають у
спорiдненнi, що входять у велику iндоєвропейську сiм'ю!