Скромна велич росiйськоï людини

Скромна велич росiйськоï людини… Що коштує за цим
рядком? Нашi славнi предки зупинили в границь Європи монголо-
татарську орду, звiльнили Європу вiд влади Наполеона, розбили
фашистськi армiï й урятували вiд поневолення народи. Це вже уроки
iсторiï. У чому ж криється джерело подвигiв народу?
Беззавiтна любов до Батькiвщини — от у чому сила росiйського
характеру. Про народний подвиг нам i нашим дiтям будуть розповiдати
зотлiлi сторiнки легенд, закривавленi рядки романiв i повiстей,
простреленi кулею рядка вiршiв. Тема подвигу, масового героïзму
народу нiколи не буде вичерпана в нашiй лiтературi
Не можна гаряче любити, не вмiючи ненавидiти, Свiдомiсть героïв
повести А. Бека Волоколамське шосе пiдпорядковано одному —
Батькiвщина в небезпецi. Не жалуючи нi сил, нi життя, бiйцi готовi на
всi, щоб зупинити ворога. Проблема героïзму, проблема подвигу i
є центральна проблема повести. Напевно, у кожного з нас є
свiй iдеал. У героïв Бека iдеалом стає людина високого
морального боргу. Так, наприклад, комбат легендарноï панфиловской
дивiзiï казах Баурджан Молищ-Ули стає прикладом для
своïх солдатiв. Для них же уособленням мужностi, стiйкостi, високих
моральних якостей є Панфiлов. По таким, як Панфiлов, солдати
звiряли своï думки й справи
Михайло Шолохов… Уже в перших вiйськових нарисах письменник
намiчає образ людини, що сохранили те, що робить його
непереможним, — душу живу, сердечнiсть, здатнiсть ясно мислити.
Людей рiзних доль i характерiв звели фронтовi дороги в главах роману
Вони боролися за Батькiвщину: вiдважний Лопахин, стриманий Стрiльцiв,
педант Звягiнцев, гострий на мову Попри-щенко. Вiйна перешикувала
свiдомiсть мирноï людини на свiдомiсть воïна
Людиноненависницьку суть фашизму розкриває у своïх добутках
Б. Васильєв. Автор протиставляє антигуманiзм автографам
Перемоги на стiнах рейхстагу
Прокльоном фашизму звучать рядка Р. Рождественського: ..люди Землi.
Убийте вiйну,
проклятiть вiйну, люди Землi!
Вони перейнятi оптимiстичними мотивами. Суворi позбавлення вiйськових-
рокiв не озлобили людей. Навпаки! Живi пам'ятають… Пам'ятають
iмена загиблих, пам'ятають Перемогу, добуту кров'ю, ратними працями,
високим патрiотизмом. I на згадку про тих, хто не повернувся, ми повиннi
за всяку цiну зберегти мир. I рядка, створенi вже пiсля Перемоги, завжди
будуть волати до людства:
Помнете!
Через столiття, через роки, помнете!