Звада Ярославичей

У рiк 6581 (1073). Спорудив диявол зваду в братiï цiєï
— у Ярославичах. I були в тiй звадi Святослав iз Всеволодом заодно
проти Изяслава. Пiшов Изяслав з Києва, Святослав же й Всеволод
увiйшли в Киïв мiсяця березня 22-го й сiли на столi, переступивши
батькiвський заповiт. Святослав же був виновникомм вигнання брата, тому
що прагнув до бiльшоï влади; Всеволода ж вiн спокусив, говорячи, що
Изяслав зговорився iз Всеславом (Полоцким), замишляючи проти нас; i якщо
його не випередимо, то нас прожене.
Изясллав же пiшов у Польщу багато iз чим багатством, говорячи, що цим
знайду воïнiв. Все це поляки вiдняли в нього й вигнали його. А
Святослав сiл у Києвi…
У рiк 6584 (1076). Ходив Володимир, син Всеволода, i Олег, син
Святослава, у допомогу полякам проти чехiв. У тому ж роцi преставився
Святослав, син Ярослава, мiсяця грудня 27-го, вiд розрiзування жовна, i
покладений у Чернiговi, у святого Спасу. I сiл пiсля нього на столi
(киïвському) Всеволод, мiсяця сiчня в 1-й день.
У рiк 6585 (1077). Пiшов Изяслав з поляками, а Всеволод вийшов проти
нього. Сiл Борис (син В'ячеслава, одного з молодших Ярославичей) у
Чернiговi, мiсяця травня в 4-й день, i було князювання його вiсiм днiв,
i бiг у Тмутаракань до (брата своєму двоюрiдному) Романовi
(Святославичу). Всеволод же пiшов проти брата Изяслава на Волинь; i
створили мир, i, придя, Изяслав сiл у Києвi, мiсяця липня в 15-й
день, Олег же, син Святослава, був у Всеволода в Чернiговi.
Всеволод пiшов на змову не тiльки убоявшись. Святослав попросту купив
розташування Всеволода, давши йому свiй Чернiгiв i залишивши за ним його
Переяславль.
Звада синiв i онукiв Ярослава Мудрого
У рiк 6586 (1078). Бiг Олег, син Святослава, у Тмутаракань вiд
Всеволода, мiсяця квiтня в 10-й день… привели Олег (Святославич) i
Борис (Вячеславич) поганих на Росiйську землю й пiшли на Всеволода з
половцями. Всеволод же вийшов проти них на Сожицу, i перемогли половцi
Русь, i багато хто вбитi були отут… мiсяця серпня в 25-й день.
Олег же й Борис прийшли в Чернiгiв, думаючи, що перемогли…
Всеволод же прийшов до брата своєму Изяславу в Киïв… I
ськазав Изяслав: Брат, не тужи. Чи бачиш, ськiльки всього iз мною
приключилося: чи не вигнали мене спочатку й чи не розграбували моє
майно? Чи не був я вигнаний вами, братами моïми? Чи не ськитался я
по чужих землях…? I нинi, братi, не будемо тужити. Якщо буде нам
доля в Росiйськiй землi, то обом; якщо будемо позбавленi його, те
обоє. Я ськладу голову свою за тебе. I, ськазавши так, утiшив
Всеволода й повелiв збирати воïнiв вiд мала до великi. I
вiдправилися в похiд Изяслав з Ярополком, сином своïм, i Всеволод з
Володимиром, сином своïм. I пiдiйшли до Чернiгова, i черниговци
зачинилися в мiстi, Олега ж i Бориса там не було… Владимир же
приступився до схiдних ворiт вiд Стрижени, i захопив ворота, i взяв
зовнiшнє мiсто, i попалив його, люди ж вбiгли у внутрiшнє
мiсто.
Изяслав же й Всеволод почули, що Олег з Борисом iдуть проти них…,
пiшли вiд мiста проти Олега. I ськазав Олег Борисовi: Не пiдемо проти
них, не можемо ми протистояти чотирьом князям, але пошлемо краще iз
проханням про свiт до дядькiв своïм. I ськазав йому Борис: Дивися,
я готовий i стану проти всiх…
I пiшли назустрiч, i коли були вони в села на Нежатиной нивi,
соступились обидвi сторони й була сiча жорстока. Першим убили Бориса,
сина В'ячеслава… Коли ж Изяслав стояв з пiхотинцями, раптово хтось
пiд'ïхав i вдарив його списом позаду в плече. Так убитий був
Изяслав, син Ярослава. Сiча тривала, i побiг Олег з невеликою дружиною й
ледь урятувався, утiкши в Тмутаракань….
Убитий був князь Изяслав мiсяця жовтня в 3-й день. I взяли тiло його,
привезли його в човнi й поставили проти Городця, i вийшов назустрiч йому
все мiсто Киïв… I не можна було чути спiву (церковного) через
плач великого й крику, тому що плакав про нього все мiсто Киïв,
Ярополк же йшло за ним, плачучи iз дружиною своею: Отче, отче мiй!
Ськiльки прожив ти без суму на свiтi цьому, багато напастей прийнявши
вiд людей i вiд братьи своєï. I от загинув не вiд брата, але
за брата свого поклав голову свою. I, принеся, поклали тiло його в
церквi святоï Богородицi, поклавши його в труну мармуровий. Був же
Изяслав чоловiк гарний видом i тiлом великий, незлоблив вдачею, неправда
ненавидiв, люблячи правду. Тому що не було в ньому хитростi, але був
простий розумом, не вiдплачував злом за зло…
ПОЧАТОК КНЯЗЮВАННЯ ВСЕВОЛОДА В КИЄВI. Всеволод же сiл у
Києвi, на столi батька свого й брата свого, прийнявши владу над
всiєю Росiйською землею. I посадив сина свого Володимира в
Чернiговi, а Ярополка у Володимирi (на Волинi), додавши йому ще й Турiв.
(Повiсть минулих лiт. Текст лiтопису ськорочений i розбитий нами на
логiчнi частини)
Звада синiв i онукiв Ярослава Мудрого
ПВЛ// Пам'ятники лiтератури Древньоï Русi ХI — початку ХII
столiття. М., 1978. С. 197, 211, 213, 215.
Звада синiв i онукiв Ярослава Мудрого